Навіть досвідчений боєць не може безперервно дивитися в монітор. Саме цей розрив між появою ворожого дрона в кадрі й моментом, коли людина це усвідомлює, став відправною точкою для цілого класу нових українських розробок — автоматичних сенсорних систем виявлення для передової.
Що розробляють і навіщо
Системи мають вирішити конкретну проблему: військові змушені витрачати значну частину чергування на пасивне спостереження за ситуацією та ручну передачу даних про рух противника. Автоматизація цих функцій — не про зручність, а про виживання: швидкість реакції на FPV-дрон або піхотне зближення вимірюється секундами.
Один із прикладів такого підходу — система I-SEE, розроблена українською компанією. Вона працює повністю офлайн на стандартному споживчому обладнанні з GPU, виявляє цілі розміром від чотирьох пікселів на відстані до 2,5 км залежно від оптики й автоматично сповіщає військових через месенджери з фото та координатами за мілісекунди після ідентифікації загрози.
Система відстежує до 100 одночасних цілей зі швидкістю від 30 до 60 кадрів на секунду. Ключова перевага офлайн-режиму: системи радіоелектронної боротьби не можуть надійно виявляти FPV-дрони на оптоволоконному керуванні або дрони з ретрансляторами, бо ті не випромінюють радіосигнал під час атаки. Оптичний підхід закриває саме цю сліпу зону.
«Закритий моноліт на фронті завжди відстає від життя»
— інженери I-SEE, про причини переходу до відкритої екосистеми розробки
Brave1 як структура підтримки
Розробки ведуться, зокрема, в рамках грантової програми оборонного кластера Brave1. У серпні 2025 року Наглядова рада Фонду розвитку інновацій затвердила оновлену грантову програму Brave1, яка охоплює, серед іншого, автономні сенсорні системи. До пріоритетних напрямів належать дистанційно керовані автономні сенсори та засоби радіоелектронної розвідки з функцією автоматичного виявлення й класифікації цілей різного типу — БПЛА, наземні станції керування, ворожі РЕБ та РЛС.
Brave1 не лише надає фінансування, але й допомагає з експертизою, тестуваннями, кодифікацією за стандартами НАТО та впровадженням технологій у війська. Гранти сягають до 8 млн грн для стартових розробок і значно більше — для масштабування під конкретні тактико-технічні характеристики.
Технічний контекст: де людина поступається алгоритму
Запит на автоматизацію виявлення — не українська специфіка, але Україна розвиває його в бойових умовах, що задають параметри точніше за будь-який полігон. Делегування розпізнавання цілей системам автоматичного розпізнавання на основі ШІ знижує вплив людських обмежень і дозволяє фіксувати цілі на відстані до 2 км. Автоматизація ідентифікації об'єктів знижує навантаження на особовий склад, що зазнає впливу втоми, стресу та різного рівня підготовки.
Паралельно форум Defense Tech Innovations від Brave1 демонструє суміжні рішення: програми, що автоматично аналізують аерофотознімки з розвідувальних БПЛА й показують розташування техніки та об'єктів ворога, скорочуючи час на рутинну роботу та пришвидшуючи ухвалення рішень.
- Виявлення FPV на оптоволокні — ключовий виклик, бо РЕБ таких дронів не бачить
- Хибні спрацьовування (птахи, сміття, відблиски) — головна технічна проблема, яку вирішують через навчання моделей на реальних бойових даних
- Офлайн-робота — обов'язкова умова для передової, де інтернет нестабільний або відсутній
- Відкрита екосистема — перехід від монолітних систем до інтеграції з різними камерами, зброєю, месенджерами
Якщо системи пройдуть масштабне польове тестування й підтвердять заявлені характеристики в умовах РЕБ-насиченого фронту, наступне питання не технічне, а організаційне: чи встигне логістика постачання й навчання за темпом, який задають самі розробники.
