Запорізька компанія Temerland представила нову конфігурацію вже кодифікованого наземного роботизованого комплексу «Гном Носій Дронів» — із прив'язним дроном-розвідником на борту. Принципова відмінність від попередніх версій: дрон не відлітає автономно й не потребує окремого оператора — він прикріплений тросом і живиться безпосередньо від платформи через шину DC400В.
Як це працює технічно
Дрон підіймається на висоту до 50 метрів і може одночасно виконувати дві функції: розвідку та ретрансляцію радіосигналу для підрозділів у зонах з поганим покриттям. Живлення від платформи, за словами CEO Temerland Едуарда Троценка, дозволяє дрону перебувати у повітрі понад чотири години — тоді як акумуляторний дрон тієї ж класності зазвичай тримається 20–30 хвилин.
«Прив'язна схема усуває головне обмеження FPV у розвідці — час польоту. Платформа рухається, дрон рухається разом з нею, зв'язок не переривається»
— Elistair, провідний виробник прив'язних систем для армій НАТО, про логіку інтеграції UGV + tethered UAV
Саме цю концепцію — рухомий наземний носій плюс постійно висячий повітряний спостерігач — у 2024 році армія США офіційно виклала у запиті до промисловості як бажану архітектуру для розвідки на глибині ворожої території. «Гном» з DC400В реалізує її вже зараз, нехай і у версії для випробувань.
«Гном» — платформа, що множиться у конфігураціях
За останні місяці Temerland послідовно представила кілька окремих версій одного шасі:
- Гном-НД — носій ударних FPV-дронів із запуском через Starlink, LTE та оптоволокно
- Гном + Smart Shuttle — евакуація поранених одноруким роботом-маніпулятором із тросом до 15 метрів
- Гном-Miner — дистанційне мінування у «сірій зоні», кладе ТМ-62 або МОН-90
- Гном Носій Дронів — поточна версія з прив'язним розвідником і антидроновою системою
Логіка очевидна: одне кодифіковане шасі, різні модульні надбудови. Це здешевлює логістику й спрощує навчання особового складу — один тип платформи, яку вже прийняло Міноборони, може закривати кілька завдань залежно від місії.
Антидронова система — другий рівень
Окрім прив'язного розвідника, нова конфігурація отримала антидронову систему виявлення й ураження ворожих БпЛА. Деталей щодо типу засобів ураження Троценко не розкрив, однак комбінація «розвідка зверху + захист зверху» дозволяє «Гному» діяти у зоні активного дронового протистояння без постійного прикриття з боку піхоти.
Це важливо в контексті, де ворожі FPV атакують саме наземні роботизовані платформи — як задокументовано у звітах із Курського напрямку, де перші партії «Гномів» вже пройшли бойове застосування у складі 8-го окремого полку спеціального призначення.
Що далі
Платформа перебуває на стадії випробувань, кодифікацію пройдено — тобто шлях до державних закупівель формально відкритий. Однак досвід інших українських розробників показує: кодифікація ≠ контракт. Той самий виробник VOLS публічно зафіксував, що серійне виробництво «гальмує» держава через невідповідність технічних вимог Міноборони реальним бойовим концепціям.
Чи зможе модульна архітектура «Гнома» — де одне шасі закриває розвідку, евакуацію, мінування й ударні місії — переконати закупівельників укласти рамковий контракт одразу на кілька конфігурацій, а не чекати окремої кодифікації для кожної надбудови?
