Вранці 10 червня в тимчасово окупованому Севастополі спалахнула будівля панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 років». Ще до завершення гасіння пожежа перетворилась на готовий інформаційний продукт Кремля.
Що сталося
Близько 4:00 за московським часом призначений Росією губернатор Севастополя Михайло Розвожаєв повідомив у Telegram: дах будівлі панорами охоплений вогнем. За кілька годин пожежі присвоїли четвертий — найвищий — рівень складності, на місці працювали понад 80 осіб та 22 одиниці техніки.
Офіційна версія Москви сформувалась блискавично: Розвожаєв звинуватив Сили оборони України у «навмисному ударі», а речниця МЗС РФ Марія Захарова охрестила подію «варварським актом» і заявила про знищення «великого шедевра Рубо».
«Ситуація вкрай складна: вже зараз зрозуміло, що панорама Франца Рубо практично знищена»
Михайло Розвожаєв, призначений губернатор Севастополя, в Telegram
Де розійшлись версії
Кримський моніторинговий Telegram-канал «Кримський вітер» одразу зафіксував альтернативну картину: поблизу музею розташовані російські військові об'єкти, а дрон, за свідченнями місцевих мешканців, міг бути збитий власною російською ППО. Канал також повідомив про запуск ракети з зенітного ракетного комплексу «Панцир» з висот Федюхіних гір і два вибухи поблизу Сапун-гори.
Паралельно — і це ключовий момент — сам музей публічно уточнив факти, суттєво відмінні від того, що транслювала Москва.
Що насправді горіло
За заявою музею «Оборона Севастополя», в залі демонструвалось полотно, написане у 1954 році групою з 19 радянських художників — відновлена копія після руйнувань Другої світової, а не оригінал Рубо. Усі 39 оригінальних фрагментів роботи Франца Рубо зберігаються у фондах музею і на момент пожежі перебували в інших приміщеннях — вони не постраждали.
Більше того: два уцілілих фрагменти «Штурму 6 червня 1855 року» — «Атака» і «Лівіше Юферова» — повернулись до Севастополя лише 5 червня після реставрації в Москві. Їхня публічна презентація була запланована на 11 червня — наступний день після пожежі.
Таким чином, Захарова оголосила про знищення «шедевра Рубо», тоді як:
- знищений об'єкт — радянська репліка 1954 року, а не оригінал XIX століття;
- оригінальні фрагменти Рубо фізично перебували в інших приміщеннях і не зазнали жодних пошкоджень;
- джерело пожежі — удар дрона або власна ППО РФ — залишається предметом суперечки.
Тактичний контекст
Атака на Севастополь відбулась у рамках масштабного нічного удару ЗСУ: за даними Міністерства оборони РФ, тієї ж ночі було задіяно щонайменше 326 ударних БПЛА по 20 регіонах Росії та Криму. Того ж ранку «Кримський вітер» повідомив про ураження радара підрозділу 12-го зенітного ракетного полку поблизу мису Фіолент — елемента системи ППО Кримського півострова. Скорочення нічного залізничного сполучення з Кримом, запроваджене окупаційною адміністрацією напередодні, свідчить про системне зростання тиску на логістику та інфраструктуру РФ на півострові.
Україна офіційної заяви про причетність до удару по музею не робила.
Якщо розслідування підтвердить, що будівлю пошкодила збита власною ППО Росії ракета, — питання про те, хто насправді «знищив шедевр», набуде зовсім іншого звучання.
