Україна припинить удари по російських нафтопереробних заводах, якщо Росія перестане бити по українській енергетичній інфраструктурі. Таку умову сформулював Президент Володимир Зеленський, повідомляє УНН. Йдеться не про односторонній жест, а про обмін: будь-які деескалаційні кроки, наголосив він, мають бути взаємними та підкріпленими реальними гарантіями.
Зеленський також сказав, що зупинити удари по енергетиці можна вже сьогодні, але, на його думку, Путін цього не хоче.
Тиждень у цифрах
Свою пропозицію президент супроводив статистикою щодо російських ударів. За його словами, лише за тиждень Росія випустила близько 1450 авіабомб, 75 ракет різних типів і понад 1640 ударних дронів. Приблизно 60% дронів — реактивні.
Остання доба, за словами глави держави, виглядала так:
- у Запоріжжі лише вранці завершили пошуково-рятувальні роботи: загинули 23 людини, четверо з них — діти;
- у Харкові росіяни вдарили по медичному закладу;
- уночі під ударом були цивільна інфраструктура, житлові будинки та енергетика;
- у Слов'янську зруйновано під'їзд п'ятиповерхівки, під завалами можуть бути люди.
Чому саме НПЗ
Пропозиція стосується двох різних за характером кампаній. Росія б'є по українській енергосистемі масовано, комбінуючи бомби, ракети й дрони. Україна відповідає прицільними ударами на великі відстані по переробних потужностях, що забезпечують пальне, зокрема й для армії. Обидві сторони таким чином намагаються підірвати здатність супротивника вести війну, тому обмін «НПЗ за енергетику» виглядає логічно. Проте перевірити його складно: перелік об'єктів, що підпадають під заборону, і механізм контролю поки не названо.
Вашингтон між двох позицій
Пропозиція прозвучала на тлі тиску з американського боку. За даними, наведеними в матеріалі УНН, представники адміністрації Дональда Трампа пригрозили припинити передавання Україні розвідданих, якщо Київ і далі ігноруватиме вимоги Вашингтона зупинити удари по нафтопереробних заводах. Для далекобійних ударів розвідка має практичне значення: від неї залежить вибір цілей і маршрутів.
Водночас Трамп подякував Путіну за домовленості щодо постачання російського дизельного пального до США. Американська адміністрація дозволила продаж російського дизелю на світовому ринку впродовж шести місяців. Це рішення різко розкритикували впливові сенатори-демократи.
Отже, Київ пропонує взаємність там, де від нього вимагають односторонності. Це чесніша рамка, ніж проста відмова: вона зберігає за Україною інструмент тиску й переводить розмову до питання, що саме Москва готова припинити.
Оборонна частина
Зеленський додав, що того ж дня триватиме координація з партнерами, зокрема розмови з європейськими лідерами. Над додатковими оборонними пакетами, передусім для ППО та боєприпасів для бойової авіації, працюють щодня на різних рівнях. Саме ППО залишається головною відповіддю на удари по енергетиці, поки домовленостей немає.
Будь-які деескалаційні кроки мають бути взаємними та зі справжніми гарантіями.
Це формулювання Зеленського й визначає, чи матиме пропозиція практичний сенс. Якщо Москва прийме обмін, постане питання, хто фіксуватиме порушення і чи вистачить у Києва розвідданих та ППО на випадок, коли домовленість не спрацює. Якщо ж не прийме, Україна зможе довести, що відмова від енергетичного перемир'я була не її вибором, — і це вже аргумент у розмові з Вашингтоном, але не заміна захисту неба.
