У центрі Києва, за кілька метрів від туристичного маршруту, двоє жінок готували вбивство українського військового. СБУ зупинила їх ще до закладки вибухівки — але не завдяки агентурній розробці підозрюваних, а через деталь, яку зловмисниці не врахували: GPS-трекер на авто жертви виявили раніше, ніж операція перейшла в активну фазу.
Дві жінки, два завдання, нульовий контакт між собою
За версією слідства, агентки діяли в ізоляції одна від одної — класична схема «клітинки», за якої провал однієї не розкриває іншу. Першою була безробітна мешканка Сумської області: за обіцянку «легких заробітків» вона приїхала до Києва, оселилася в готелі й виготовила саморобний вибуховий пристрій за відеоінструкцією від куратора з РФ.
Готову бомбу жінка заклала у схрон на одному зі столичних кладовищ. Щоб не викликати підозр — замаскувалась під літню жінку в хустці та з квітами.
«Забрати СВП із тайника і закріпити його з GPS-трекером під авто військового доручили іншій агентці»
Служба безпеки України
Другою виявилась колишня власниця кондитерського магазину в Севастополі. Коли бізнес не вдався, а борги накопичились — російські спецслужбісти запропонували «вихід». Жінка прибула до Києва, де спочатку вела спостереження за військовим: фіксувала його місця перебування та маршрути. Саме вона мала фінально встановити бомбу під автомобіль і підірвати його дистанційно.
Що провалило операцію
Співробітники СБУ виявили GPS-трекер на авто військового ще до закладки вибухівки. Це і стало точкою входу в операцію: одну з агенток затримали «на гарячому» — у момент, коли вона прийшла забирати бомбу зі схрону на кладовищі. Другу — за місцем проживання, де знайшли майже 6 кілограмів вибухових речовин.
Обидві перебувають під вартою без права на заставу. За матеріалами справи їм висунуто підозру за кількома статтями Кримінального кодексу, зокрема державна зрада в умовах воєнного стану й підготовка теракту за попередньою змовою. Обом загрожує довічне позбавлення волі.
Масовий ефект як ціль
За оцінкою СБУ, вибух у пішохідній зоні Майдану мав призвести не лише до загибелі конкретного військового, а й до масових жертв серед цивільних. Майдан Незалежності — одне з найбільш відвідуваних місць столиці.
Це не перший подібний випадок: раніше СБУ затримала 24-річну агентку, яка підірвала авто військового в Оболонському районі Києва; агент ГРУ, що намагався підірвати бійця Нацгвардії, цього року отримав 7,5 років ув'язнення. Схема вербування через фінансову вразливість повторюється системно.
- Вербування через борги або обіцянку легких грошей — обидві схеми відпрацьовані на соціально вразливих громадянах України
- Ізольовані «клітинки» — агентки не знали одна про одну, що мало убезпечити операцію від провалу
- Легендування в публічних місцях — схрон на кладовищі, маскування під цивільну особу похилого віку
- Попереднє стеження перед закладкою — жертву «вели» заздалегідь
Якщо GPS-трекер справді став єдиною ниткою, за якою вдалося вийти на операцію, — відкритим залишається питання: скільки подібних операцій не мали такої очевидної технічної помилки з боку ворога, і чи є українські військові в цивільному середовищі системним об'єктом для точкових ліквідацій, а не лише побічними цілями?
