Новини про війну, оборону та фронт на Київщині та в Україні на Razom UA
Прем'єрка Юлія Свириденко повідомила УНН: після ночі ударів енергосистема столиці переходить із аварійних режимів на планові графіки. Розбираємо, що це означає для світла, тепла та графіків відновлення.
Фахівці «Київтеплоенерго» відновили подачу тепла для 1 083 багатоповерхівок у Подільському, Оболонському та Дарницькому районах після нічного обстрілу. Роботи тривають — загалом без опалення залишалися майже 6 тисяч будинків.
Під час нічної атаки на місто охоронець підземного паркінгу обмежив доступ до захисної споруди — поліція оперативно втрутилась. Це не лише правопорушення, а й нагадування про те, що безпека залежить від дій кожного.
Після нічного масованого обстрілу столиця повернула критичну інфраструктуру в роботу. Пояснюємо, що вже зроблено, чому спускали воду з систем опалення та що це означає для мешканців.
Після нічного обстрілу КМДА підтвердила здренування води з будинкових систем — стандартний захід при морозі, спрямований захистити мережі. Розбираємо, чому так роблять, який масштаб пошкоджень і що робити мешканцям.
Прокуратура Києва ідентифікувала чотирьох загиблих після нічної атаки РФ; 26 поранених, серед них рятувальники та медики — що це означає для безпеки міста.
Масована нічна атака РФ вивела з ладу ключові об'єкти інфраструктури столиці: опалення, вода та електрика постраждали сотні тисяч киян. Пояснюємо, що сталося, які наслідки і що робити вже зараз.
Після масованого обстрілу енергосистема лівого берега перейшла в режим екстрених відключень. Енергетики працюють над відновленням, пріоритет — лікарні, вода й радіозв'язок; впливає на метро та наземний транспорт. Розбираємося, чому це сталося і що робити мешканцям.
КМДА попереджає: у разі похолодання та можливих обстрілів інфраструктури місто переходить на посилений режим роботи. Чому це стосується кожного киянина — коротко та з конкретними кроками.
Міністерство культури оприлюднило детальні цифри руйнувань за 2025 рік і загалом від початку повномасштабного вторгнення. Це не лише статистика — це втрата громадських просторів, бібліотек і музеїв, без яких відновлення країни буде складнішим.
Суд обрав тримання під вартою на 60 днів без права внесення застави для підозрюваної у підриві автомобіля в Оболонському районі, де постраждали військовослужбовець Нацгвардії та його супутниця. Рішення підкреслює роботу спецслужб і ставить питання про подальші заходи загальної безпеки в Києві.
У ніч на 5 січня російські війська влучили в медичний заклад в Оболонському районі Києва — це не лише трагедія для родин постраждалих, а й сигнал про ескалацію, що потребує міжнародної реакції та документування.
Імперії не вічні. Особливо ті, які “приростають” суходолом, а не шляхами. Імперії, які будують світ кордонів, а не комунікації, і постійно намагаються накреслити на мапі якісь нові межі — такі царства приречені на стагнацію і розпад. І лише “комунікаційна”, “шляхова” компонента імперського державотворення дає імперіям шанс на достойну смерть, або на перевтілення у щось краще — більш прогресивне, динамічне, успішне, і з більшою свободою.
Під час атаки РФ по Києву влучили в приватну медклініку на Оболоні. Це трагедія для пацієнтів і одночасно тест на здатність системи екстреної медичної допомоги. Розбираємося, що сталося і чому це важливо зараз.
Леонардо Ді Капріо прийняв нагороду онлайн після скасування рейсу через порушення авіасполучення в Карибському регіоні. Подія — сигнал про те, як геополітика перетинає культурні заходи і підсилює залежність від гарантій безпеки.
У дворі на вул. Героїв Дніпра під час відкриття багажника пролунав вибух. СБУ та Київська міська прокуратура розпочали розслідування — що це означає для безпеки міста і навіщо слід звертати увагу кожному.
Комунальники відновлюють пошкоджену тепломережу на просп. Соборності після ночі обстрілів 27 грудня. Це короткострокове обмеження — але важливе для запобігання масштабних відключень.
У ніч на 31 грудня ворог застосував дрони по Київщині: у Білій Церкві пошкоджено житловий будинок, у столиці повідомляють про вибухи. Розбираємо, що відомо зараз і які наслідки для безпеки цивільного населення.
Екстрені відключення в Києві, четвертий день без світла у Вишгороді, аварії в Одесі та постійні удари по херсонській ТЕЦ — розбираємо, чому це важливо для безпеки й повсякденного життя.
Після масованої атаки на енергетику Київщини понад 9 тисяч домогосподарств залишилися без електропостачання. Пояснюємо, які пошкодження зафіксували, як стабілізують систему та де черпати оперативну інформацію.
29 грудня через наслідки російських ударів по енергетиці в кількох регіонах запровадять погодинні відключення та обмеження для підприємств. Пояснюємо, кого саме торкнеться розклад, чому він може змінюватися й як підготуватися без паніки.
За півтори доби служби відновили подачу тепла для понад 3,5 тис. будівель. Розбираємо, як це зробили і які ризики ще лишаються.
ДТЕК повідомляє, що критичну інфраструктуру та більшість домогосподарств у Києві вдалося відновити: <strong>748 000</strong> родин знову зі світлом. Однак через перевантаження пошкоджених мереж лівобережжя залишається в зоні екстрених відключень — що це означає для мешканців і коли чекати стабілізації.
Після нічної атаки 27 грудня місто оперативно розгорнуло мобільні котельні для шести медзакладів та задіяло сотні одиниць техніки й бригад. Пояснюємо, що вже зроблено і чого чекати далі — для безпеки пацієнтів, комунальної стабільності та кожного киянина.
Атака 27 грудня вивела з ладу об'єкти критичної інфраструктури: понад 40% житлових будинків Києва та частина Обухівського району тимчасово залишилися без тепла. Водопостачання вже відновлено, теплопостачання обіцяють упродовж доби. Розбираємося, що це означає для містян і як діють комунальні служби.
Звіти мерії та МВС оновилися: кількість постраждалих зросла до 32, 11 людей госпіталізовані. Розповідаємо, що вже зроблено та що це означає для безпеки киян.
Масована атака 27 грудня залишила поранених і руйнування. Пояснюємо, чому цифри змінюються, хто це підтверджує і які наслідки для цивільного захисту та ППО.
Масована комбінована атака влучила в житлові квартали Києва. Оновлені дані рятувальників, перелік районів ураження та що це означає для безпеки та інфраструктури міста.
Після масованої атаки, яка пошкодила енергоінфраструктуру, поїзди червоної лінії курсують між «Академмістечко» й «Арсенальна» з інтервалом 6 хвилин. Розбираємося, чому це важливо для транспорту, укриттів і безпеки міста.
За даними мера Віталія Кличка, під час масованого обстрілу в восьми районах Києва постраждали 22 людини. Розбираємо, де найбільше руйнувань, які служби працюють на місцях і чому це впливає на енергопостачання та безпеку містян.