Війна, оборона, фронт на Київщині та в Україні
У ніч на 2 липня Росія завдала комбінованого удару по Києву — безпілотники відкрили шлях для хвилі балістичних і крилатих ракет. До ранку підтверджено 11 загиблих, 56 постраждалих, є зниклі безвісти.
У ніч на 2 липня дрони вразили установку первинної переробки АВТ-6 на «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтезі» — тій самій, яку вже зупиняли після удару в березні 2024-го. Паралельно уражено залізничний міст в Луганській області, яким окупанти тягнуть логістику до фронту.
Єврокомісія перерахувала перший оборонний транш у межах 90-мільярдного кредиту Ukraine Support Loan — і вся сума піде виключно на українські безпілотники. Схема нова: гроші не в бюджет, а напряму на закупівлі у вітчизняних виробників.
Дві жінки — безробітна із Сумщини і колишня кондитерка із Севастополя, яку завербували через борги — діяли окремо одна від одної й мало не підірвали авто військового ЗСУ в пішохідній зоні Майдану Незалежності. Перша виготовила бомбу за відеоінструкцією з РФ, друга мала її встановити — але СБУ помітила GPS-трекер на машині раніше, ніж встигла спрацювати операція.
Спека підштовхнула споживання вгору на 25%, бойові пошкодження тримають без світла 5 областей, а буревії вибили електрику ще у 8. Погодинні відключення з 17:00 до 22:00 — це не надзвичайний захід, а арифметика дефіциту.
Компанія Fire Point завершила перші льотні випробування FP-7 і наближається до тестових пусків FP-9 з дальністю 855 км. Але між «літає» і «б'є» — бюрократичний маршрут, який держава вже намагається скоротити.
Політолог Олег Лісний розбирає три сигнали, які вказують на розрив між публічними заявами Кремля та реальним станом справ: перебільшення про просування військ, провал переговорів в Анкориджі та дефіцит пального всередині Росії.
ДБР провело десятки допитів, ідентифікувало загиблих через ДНК і офіційно спростувало чутки про катапультування. Причину катастрофи ще не названо — розшифрування самописця триває.
Сили оборони вночі 28 червня вдарили по критичній інфраструктурі росії — від нафтопереробки до залізничної логістики в окупованому Криму.
Полковника Кононнікова виявили без ознак життя 28 червня — менш ніж через місяць після призначення командиром бригади. Причина смерті офіційно не встановлена.
У ніч на 28 червня уламки збитого «Іскандера» впали в Дарницькому районі Києва поруч із багатоповерхівкою — мешканців евакуювали, двоє людей постраждали. Збита ракета залишається небезпечною навіть після перехоплення.
Системні атаки українських дронів на нафтопереробні заводи скоротили виробництво бензину в Росії на 25% — Москва вперше офіційно підтвердила зв'язок між ударами та паливною кризою.
Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський публічно попередив: Росія може інсценувати атаку на власній території, щоб дістати формальний привід для удару по країні Альянсу. Прецедент — нацистська провокація, яка запустила Другу світову.
Військовий експерт Олександр Коваленко пояснює, чому звільнення Криму залежить від подій на Херсонщині та Запоріжжі — і як удари по логістиці змінюють рівняння.
Організація верифікувала понад 340 пошкоджених об'єктів культурної спадщини України, але в офіційних формулюваннях не називає виконавця атак. Міністерка культури Бережна вимагає змінити цю практику — і за нею стоїть ціла дипломатична логіка.
Дрони FP-1 та FP-2 компанії Fire Point забезпечують до 60% ударів по цілях на території Росії — про це заявив співзасновник компанії Денис Штілерман на Eurosatory-2026. Там же вперше широкій аудиторії показали балістичну ракету FP-9 з дальністю до 850 км.
Після зустрічі з лідерами G7 та окремої розмови з Трампом Україна отримала обіцянки щодо ППО, енергопідтримки та відбудови. Але між обіцянками і реальними поставками — ліцензійна прірва.
Удари по нафтопереробних заводах перетворилися на системний тиск: Краснодар, Ростов, окупований Маріуполь — скрізь черги й ліміти. Але головна ставка — чи дістане криза до фронтової логістики швидше, ніж Москва встигне переналаштувати ланцюги постачання.
Після телефонних розмов із Путіним і особистої зустрічі з Зеленським у Мар-а-Лаго Трамп оголосив, що США зосереджуються на завершенні війни. Але саме там, де угода «майже» є, — там і ховається головний тупик.
Кабмін запустив експеримент на два роки — три типи контрактів з фіксованими термінами та відстрочкою, що залежить від кількості бойових виходів. Вперше держава дає письмове зобов'язання: відслужив — йдеш додому.
Після нічного удару по Успенському собору Києво-Печерської лаври Свириденко піднялася на обпалений дах і оголосила про термінове фінансування з резервного фонду. Але між «виділити кошти» і «відновити» — різниця в роках реставраційної роботи.
Вашингтон та Тегеран погодили текст документа, але механізм контролю за виконанням — порожній. Для України це означає і звільнення уваги Заходу, і нові ризики тиску на переговори з Росією.
У ніч на 15 червня ракетний удар по кіностудії імені Довженка спалив найстарішу костюмну колекцію України — козацькі строї, реквізит «Тіней забутих предків» і три мільйони одиниць одягу. Те, що пережило Другу світову, не пережило цієї атаки.
У ніч на 15 червня дрон-камікадзе поцілив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Реставрацію іконостаса завершили лише торік — тепер він під загрозою через пошкодження верхньої частини будівлі.
Вночі 15 червня російський удар пошкодив Успенський собор Києво-Печерської лаври — пам'ятку під захистом ЮНЕСКО та Другого протоколу Гаазької конвенції. МЗС ініціює міжнародні процедури, вимагаючи конкретних дій, а не заяв.
У ніч на 15 червня під час одного з найбільших ударів РФ по Києву постраждала будівля Вищого антикорупційного суду на Берестейському проспекті. Попри вибиті вікна та тривающі відновлювальні роботи, ВАКС оголосив: усі засідання пройдуть за розкладом.
Окупований Крим зустрів літо 2026 року з дефіцитом бензину та продуктів — наслідок системного руйнування логістики. Туристи, які приїхали на власних авто, не можуть виїхати. Влада ввела талони, але й вони не рятують.
Європа нарощує оборонні бюджети безпрецедентними темпами, але три чверті закупівель іде за межі ЄС. Тим часом Україна за три роки збільшила оборонно-промисловий потенціал у 55 разів — і тепер Брюссель вивчає цей досвід як єдину реальну альтернативу структурній залежності.
Міноборони запустило накопичувальну систему відстрочок: мінімум — пів року після будь-якого контракту, максимум — роки, якщо враховується весь бойовий шлях з 2022-го. Поруч із цим — перші звільнення зі служби для найдосвідченіших до кінця 2025 року.
Пошкодження переправ і мостів ускладнює постачання окупаційних сил. Військовий аналітик Олег Жданов фіксує перші ознаки дефіциту пального — але між «ускладненням» і «котлом» є критична різниця.