Війна, оборона, фронт на Київщині та в Україні
Європа нарощує оборонні бюджети безпрецедентними темпами, але три чверті закупівель іде за межі ЄС. Тим часом Україна за три роки збільшила оборонно-промисловий потенціал у 55 разів — і тепер Брюссель вивчає цей досвід як єдину реальну альтернативу структурній залежності.
Міноборони запустило накопичувальну систему відстрочок: мінімум — пів року після будь-якого контракту, максимум — роки, якщо враховується весь бойовий шлях з 2022-го. Поруч із цим — перші звільнення зі служби для найдосвідченіших до кінця 2025 року.
Пошкодження переправ і мостів ускладнює постачання окупаційних сил. Військовий аналітик Олег Жданов фіксує перші ознаки дефіциту пального — але між «ускладненням» і «котлом» є критична різниця.
Пожежа в панорамі «Оборона Севастополя» стала основою для масштабної інформаційної операції Москви. Проте сам музей підтвердив: оригінальні фрагменти полотна Франца Рубо не постраждали — їх там просто не було.
Указ №485/2026 встановив 11 червня Днем Сил безпілотних систем — рівно через рік після їхнього офіційного заснування. За цей рік СБС виконали 1,65 млн бойових місій і знищили кожного третього ліквідованого окупанта.
Після серії ударів по Чонгарському мосту та трасі Р-280 Росія офіційно заборонила воєнні вантажі цим маршрутом. Логістичний тиск реальний — але між «дієта» і «обвал фронту» дистанція більша, ніж здається.
Компанія Fire Point розробляє балістичну ракету FP-9 з дальністю 855 км і бойовою частиною 800 кг. Льотні випробування заплановані на літо 2026-го — раніше, ніж очікували.
Підрозділи 337-го полку РФ покидають позиції на Кінбурнській косі — але не через атаку ЗСУ, а через колапс логістики. Чи перетвориться тактичний тиск на деокупацію — залежить від одного чинника.
Бюджетний комітет Ради рекомендував ухвалити зміни до держбюджету-2026: завдяки кредиту ЄС на €90 млрд видатки на безпеку зростуть на 1,56 трлн грн. Переважна більшість піде на зброю — а не на зарплати тих, хто нею воює.
З січня 2026 року мобільні групи моральної підтримки працюють у навчальних центрах постійно — це не разові виступи, а системна відповідь на проблему дезадаптації новобранців, яку армія публічно визнала ще у 2024-му.
Росія вперше пошкодила будівлю Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобиля. Будівля приймання контейнерів — це ворота, через які паливо потрапляє всередину, і саме її функція пояснює, чому «норма радіаційного фону» не означає «все добре».
Вночі 7 червня безпілотник пошкодив ЦСВЯП — сховище, куди звозять відпрацьоване паливо з трьох українських АЕС. Радіаційний фон у нормі, але Гроссі назвав удар абсолютно неприйнятним і відправив інспекторів.
Aughinish Alumina відправляє більше половини свого виробництва до російських плавильних заводів, звідки алюміній потрапляє до виробників зброї. Єврокомісія відклала санкції — бо завод годує електросіть Ірландії та постачає сировину французьким і шведським заводам.
Розслідування найбільшого екоциду в сучасній Європі вимагає комплексної експертизи 20 фахівців. Поки вона не завершена — жодних офіційних підозр за самим фактом катастрофи немає, хоча двом російським генералам їх уже оголошено за суміжними епізодами.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оприлюднив цифри концентрації російських військ у Південній операційній зоні — і ухвалив рішення про додаткове постачання техніки та боєприпасів на ці напрямки.
4 червня Зеленський оприлюднив відкритого листа Путіну з конкретними умовами миру. Кремль підтвердив отримання — але Пєсков заявив, що Путіну «доповідатимуть пізніше».
2 жовтня Україна повернула з російського полону 185 військових і 20 цивільних — 69-й обмін із початку повномасштабного вторгнення. Серед звільнених — захисники Маріуполя, Азовсталі та Чорнобильської АЕС, більшість провела в неволі з 2022 року.
Вранці 5 червня на сортувальному терміналі «Нової пошти» в Оболонському районі Києва вибухнула посилка — загинув співробітник Іван Жарий. СБУ відкрила справу за статтею про теракт із загибеллю людини.
Вранці 5 червня у сортувальному центрі поштового оператора в Оболонському районі Києва вибухнула посилка — загинув працівник, двоє поранені. Київська міська прокуратура кваліфікувала подію як терористичний акт, слідство веде СБУ.
Під час огляду посилки у сортувальному центрі загинув 59-річний чоловік, ще двоє поранено. Слідчі ГУ СБУ вже відкрили провадження — і це другий подібний вибух на київській пошті менш ніж за рік.
Рятувальники завершили розбір завалів у п'ятиповерхівці в Шевченківському районі Києва й виявили фрагменти тіла жінки, яку вважали безвісти зниклою. Загальний рахунок загиблих від удару 24 травня — троє, усі жертви знайдені в одному будинку.
Рятувальники ДСНС деблокували тіла двох загиблих жінок і демонтували 165 кв. м залізобетону. Загальний рахунок атаки на столицю — 92 поранених, пошкодження на 49 локаціях.
Зустріч 20 листопада відбулася не через дипломатичний оптимізм, а на тлі гострої внутрішньої кризи — корупційного скандалу в «Енергоатомі» й ультиматумів щодо відставки Єрмака. Зеленський окреслив умови виходу з гарячої фази, але питання про механізми їх реалізації залишив відкритим.
Удар у ніч на 24 травня пошкодив понад 300 об'єктів у столиці — рекорд за масштабом руйнувань від початку повномасштабного вторгнення. Двоє загиблих, 91 постраждалий, найважча ситуація — у Дарницькому районі, де досі розбирають завали.
Через добу після одного з найбільших ударів РФ по Києву — 600 дронів, 90 ракет, «Орєшнік», 4 загиблих — міністр закордонних справ показав дипкорпусу знищений квартал і зажадав більше ППО для України.
Ніч на 23 червня — одна з найруйнівніших атак на Київ за останні місяці. Ракетний удар по житловій багатоповерхівці знищив цілий під'їзд; серед дев'яти загиблих — 11-річна дівчинка та її мати.
Рятувальники зафіксували пошкодження на 49 локаціях у різних районах столиці. Серед загиблих — дві жінки.
Росія завдала одного з найбільших ударів по столиці за час повномасштабної війни — 690 засобів нападу, серед яких балістична ракета «Оресник». Два загиблих, 87 поранених і 300 зруйнованих та пошкоджених об'єктів тільки в Києві.
У ніч на 24 травня Росія завдала одного з наймасштабніших ударів по столиці — балістика, крилаті ракети, понад 600 дронів. МВС показало, що відбувалося всередині зруйнованих будинків у перші хвилини після вибухів.
Ніч на 24 травня стала найбільшою за кількістю пошкоджених культурних об'єктів Києва за всю повномасштабну війну. Серед руїн — музей, відреставрований коштом держави та відкритий у квітні.