Увечері 20 листопада Президент Володимир Зеленський зустрівся з парламентською фракцією «Слуга народу». Офіційно — для обговорення стратегічних пріоритетів на наступні шість місяців. Неофіційно — щоб загасити пожежу: частина депутатів погрожувала виходом із фракції, якщо глава Офісу президента Андрій Єрмак не піде у відставку після резонансного розслідування НАБУ в рамках операції «Мідас».
Листопад як горизонт, гарантії як умова
За словами голови фракції Давида Арахамії та депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, наступні шість місяців мають стати часом «максимальної концентрації та стабілізації». Зеленський назвав умови, за яких гаряча фаза війни може завершитися: надійні гарантії безпеки для України, стала підтримка армії та виконання вимог МВФ. Ні строки, ні конкретний формат гарантій на зустрічі не уточнювалися.
Схожу позицію президент вже озвучував раніше в інших форматах. Ще наприкінці 2024-го у розмові зі Sky News він допускав завершення гарячої фази за умови, що підконтрольна Україні територія опиниться під парасолькою НАТО. У грудні 2025 року оприлюднений драфт мирного плану з 20 пунктів передбачав гарантії безпеки «за аналогом статті 5» та збереження армії чисельністю 800 тисяч осіб. Тобто риторика 20 листопада — не новація, а внутрішня трансляція вже існуючої позиції для власної фракції.
Реальний порядок денний: Єрмак і голоси за бюджет
Як повідомляє NV з посиланням на джерела у фракції, на зустрічі «були й чутливі питання». Зеленський дав зрозуміти, що звільняти Єрмака не буде. Це рішення розчарувало так звану «коаліцію рішучих» — внутрішню групу депутатів, яка добивалася кадрових змін в ОП.
Парламент воєнного часу має бути дієздатним парламентом. Домовленість очевидна — кожен має працювати на Україну.
— Зеленський, вечірнє звернення 20 листопада
Паралельно тліло інше питання: голосів за бюджет-2026 у фракції не вистачало. За даними LB.ua, депутати розходилися щодо реформи оплати праці та умов МВФ. «Маркери МВФ — це те, під що ми отримуємо всі інші гроші. Програма сама по собі не така велика, сім з лишком мільярдів, але якщо вона виконується — йдуть усі інші кошти», — пояснював один із нардепів після засідання фракції з урядом.
Контекст, який не прозвучав вголос
Зустріч відбулася в момент, коли «монобільшість» де-факто вже не є більшістю. Як детально описала «Українська правда», фракція почала розсипатися влітку 2025-го — після того, як Офіс президента програв зіткнення з антикорупційними органами. До того ж частина нардепів відкрито мріє скласти мандати й чекає закінчення каденції. Арахамія продовжує стримувати ці процеси, запевняючи, що «скоро» усе вирішиться.
У цьому контексті розмова про «шість місяців стабілізації» та горизонт листопада — це одночасно і стратегічний меседж партнерам, і спроба дати власній фракції тимчасовий орієнтир, щоб утримати її від розпаду.
- Гарантії безпеки — ключова умова Зеленського для завершення гарячої фази, але їхній конкретний формат досі не погоджений із союзниками.
- Підтримка армії — стала підтримка ЗСУ названа пріоритетом №1 поряд із дипломатичним процесом.
- Вимоги МВФ — виконання програми подається як умова збереження всього зовнішнього фінансового потоку, а не лише траншів Фонду.
- Єрмак залишається — попри тиск «коаліції рішучих», глава ОП зберіг посаду, що ускладнює внутрішню єдність фракції.
Якщо до кінця листопада «Слуга народу» не знайде голосів для ухвалення бюджету-2026 в терміни, прийнятні для МВФ, горизонт «стабілізації», який Зеленський окреслив на зустрічі, ризикує перетворитися на чергову внутрішньополітичну дедлайн-фікцію — цього разу задокументовану власною фракцією.
