Кабінет міністрів підтримав ініціативу Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб запровадити щонайменше 10-річну гарантію на якість нових об'єктів нерухомості – від моменту прийняття їх в експлуатацію. Про це Урядовий портал повідомив у четвер, 10 вересня.
Досі покупець квартири фактично залишався один на один із будівельним браком. Тріщина у фундаменті, протікання даху чи проблеми з вентиляцією виявлялися часто через рік-два після заселення, коли гарантійні зобов'язання (якщо вони взагалі прописувалися в договорі) вже спливали. Ремонт лягав на плечі власника – і саме цю логіку намагається змінити Мінрегін.
«Ми пропонуємо запровадити щонайменше 10-річну гарантію на якість об'єкта. Якщо протягом цього часу власник виявить недоліки, які впливають на експлуатаційну придатність нерухомості, він зможе вимагати від замовника будівництва їх усунути», – заявила заступниця міністра Наталія Козловська.
Як працюватиме механізм на практиці
Схема виглядає так: власник виявляє дефект, підтверджує його звітом сертифікованого фахівця та повідомляє замовника будівництва. У того є 30 днів, щоб запропонувати варіант і термін усунення недоліку – або надати обґрунтовану відмову. Власник може погодитися з пропозицією протягом семи днів або відмовитися та найняти власних майстрів, а замовник тоді компенсує витрати повністю.
За якість об'єкта протягом усього гарантійного строку відповідає замовник будівництва або його правонаступник. Це важливе уточнення: якщо компанія-девелопер зникне чи реорганізується, зобов'язання переходять до того, хто перебрав її активи, а не розчиняються в повітрі.
Хто випадає з-під нових правил
Гарантія не поширюватиметься на об'єкти, збудовані на підставі будівельного паспорта, а також на окремі об'єкти з незначними наслідками (клас СС1), якщо роботи там виконувалися господарським способом. Тобто приватні будинки, які власники будували самотужки без залучення підрядника з повним циклом відповідальності, у цю систему захисту не потрапляють.
Це створює цікаву розбіжність: саме зараз, за даними ЛУН Статистики, попит на приватні будинки помітно зростає в центральних, південних областях та столичному регіоні. Частина покупців, які тікають від багатоквартирного будівництва в приватний сектор, ризикує залишитися без тих самих гарантій, які отримають мешканці нових багатоквартирних будинків.
Питання ціни та довіри
Мінрегіон пропонує внести зміни до Цивільного кодексу та законів «Про регулювання містобудівної діяльності» і «Про захист прав споживачів». Але будь-яка додаткова відповідальність замовника – це додаткові ризики, які раніше чи пізніше закладаються в ціну квадратного метра. А ціна вже й так зростає: у Львові медіанна вартість квадратного метра в новобудовах сягнула 67 500 грн, або приблизно $1500.
Є й репутаційний контекст, який робить ініціативу доречною: на початку вересня в Одесі повідомили про підозру засновнику кооперативу, який під виглядом готелю побудував 47 таунхаусів біля моря. Подібні схеми виникають саме там, де відповідальність замовника розмита, а покупець не має чітких важелів впливу.
Головне питання – чи зможе держава проконтролювати виконання цих гарантій на практиці. Якщо забудовник за 30 днів не відповість або дасть формальну відмову, а власник не матиме реального механізму примусу, 10-річна гарантія ризикує залишитися папером, як і чимало попередніх будівельних норм.
