На початку 2025 року в Україні кількість відкритих вакансій уперше перевищила кількість активних шукачів роботи. Проте ринок залишається розбалансованим: 74% компаній відчувають дефіцит кваліфікованих кадрів, а найгостріша нестача — у будівництві та оборонній промисловості. Відповіддю уряду стала програма, яка звертається до ресурсу, що досі лишався на узбіччі.
Три кроки замість одного оголошення про вакансію
Програма «Досвід має значення», запущена Кабміном спільно з Державним центром зайнятості, бізнесом і громадськими партнерами, побудована як послідовний ланцюжок із трьох етапів.
- Підготовка: оновлення резюме, адаптація до сучасних вимог ринку, здобуття практичних навичок — усе безкоштовно.
- Стажування: короткострокова практика безпосередньо в компанії. Роботодавець оцінює кандидата в реальних умовах до ухвалення рішення про найм.
- Працевлаштування: фінальний перехід на посаду для тих, хто пройшов стажування.
Для участі потрібно заповнити заявку із зазначенням особистих даних, місця проживання, рівня освіти, попереднього досвіду та контактів.
Що насправді заважає людям 50+ знайти роботу
Дослідження «Ринок праці після 50 років», на яке посилається уряд, фіксує парадокс: роботодавці цінують надійність і досвід старших кандидатів, але саме вони найчастіше відсіюються ще на старті.
«65% компаній говорять про бар'єр цифрових навичок, а 60% визнають вплив вікових стереотипів під час найму»
Юлія Свириденко, прем'єр-міністерка України
Тобто проблема не в тому, що людина не вміє працювати — а в тому, що вона не знає Excel або не має акаунту на платформі для відеодзвінків. Програма орієнтована саме на цей розрив.
Ширший контекст: хто заповнить ринок праці
За даними NV Бізнес, 96% українських компаній підвищили зарплати у 2025 році — прямий наслідок кадрового голоду. При цьому 46% роботодавців фіксують вплив еміграції молоді на свою HR-стратегію. У цих умовах люди 50+ стають не «запасним варіантом», а структурною необхідністю — особливо для галузей, де ручна та технічна праця не може бути швидко автоматизована.
Показово, що бізнес у програмі не просто спостерігач: роботодавці отримують доступ до бази вже попередньо підготовлених кандидатів, що знімає частину витрат на первинний відбір.
Що залишається відкритим
Програма описана як тристоронній партнерський проєкт, але публічно не розкрито ані обсяг фінансування, ані кількість місць на перший набір, ані критерії оцінки роботодавців після стажування. Якщо держава справді ставить на людей 50+ як на системний ресурс, а не як на разовий PR-жест — ключовим індикатором стане не кількість поданих заявок, а частка стажерів, які отримали офіційний трудовий договір за підсумками першого циклу.
