24 квітня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко оголосила про ухвалення пакету урядових рішень з дерегуляції будівельної сфери. За її словами, це відповідь на головний запит бізнесу — менше бюрократії та зрозуміліші правила. Але якщо подивитися на деталі, картина складніша.
Що фактично ухвалено
Перша зміна — вибір органу для отримання адміністративних послуг. Раніше замовник будівництва був прив'язаний до конкретної інституції.
«Запроваджуємо експериментальний механізм — замовник будівництва зможе обирати, де отримувати адмінпослуги, у місцевому органі (ДАБК) чи в ДІАМ. Мета — створити альтернативу в системі і пришвидшити отримання документів».
— Юлія Свириденко, прем'єр-міністерка
Друга зміна — механізм оскарження відмов у наданні містобудівних умов та обмежень. За словами Свириденко, зараз навіть формальна або необґрунтована відмова може на місяці зупинити проєкт. Цю прогалину уряд намагається закрити на рівні постанов.
Де межа між реформою і дорученням
Найбільш системна частина пакету — встановлення чітких строків для оскарження будівельних рішень — поки що існує лише як доручення Мінрозвитку та Міністерству юстиції підготувати відповідний законопроєкт. Тобто ключова норма не ухвалена: її ще треба написати, внести до Ради та проголосувати.
Це важливий нюанс: уряд може видавати постанови про власні процедури, але змінити строки оскарження без закону — не може. Відтак частина «пакету» — це фактично план на майбутнє, а не готовий інструмент.
Контекст, який варто тримати в голові
Сама конкуренція між ДАБК і ДІАМ — не нова ідея. Аналітики раніше звертали увагу: коли в цифрову систему закладено можливість корупції, зміна вивіски органу її не усуває — вона лише переносить точку тиску. Як зазначали експерти у профільних виданнях, попередня реформа з утворенням ДІАМ покращила умови переважно для великого бізнесу (об'єкти класів СС2 і СС3 — це близько 10% всіх будівництв), тоді як для малого бізнесу і приватних забудовників (90% об'єктів класу СС1) ситуація погіршилась.
- Експеримент із вибором органу — постанова Кабміну, діє вже зараз
- Механізм оскарження відмов у наданні містобудівних умов — також постанова
- Чіткі строки для оскарження рішень — лише доручення розробити законопроєкт
Свириденко підкреслила, що ці рішення є «частиною комплексної реформи містобудування», а наступним кроком мають стати саме законодавчі зміни. Тобто сам уряд визнає: без Верховної Ради реформа залишається половинчастою.
Що далі
Реальним тестом для цього пакету стане не дата ухвалення постанов, а швидкість реєстрації законопроєкту в Раді та те, чи з'являться в ньому конкретні строки з відповідальністю чиновника за їх порушення — а не лише рекомендаційні норми. Якщо законопроєкт надійде до парламенту без санкцій за затягування, дерегуляція ризикує залишитися переміщенням черги з одного вікна в інше.
