24 липня 2025 року Кабінет міністрів затвердив план реалізації рішення РНБО про мораторій на безпідставні перевірки бізнесу. Окремим треком того ж дня уряд визначив майно, яке виводиться з-під перевірок повністю — без прив'язки до рівня ризику компанії.
За словами прем'єр-міністерки Юлії Свириденко, звільнення від перевірок поширюється на три категорії нерухомого майна підприємств:
- знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій;
- розташоване на територіях активних, можливих бойових дій або тимчасово окупованих;
- на землях, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами.
Це не те саме, що загальний мораторій. Указом президента № 538/2025 від 21 липня введено в дію рішення РНБО, яке обмежує планові перевірки для підприємств із низьким рівнем ризику — але зберігає контроль у високоризикових галузях, зокрема в обігу підакцизних товарів. Нове рішення щодо постраждалого майна знімає питання перевірок незалежно від галузі.
«З 24 липня податкова й митниця обмежать перевірки для підприємств із низьким ризиком. Виняток — високоризикові галузі, як-от обіг підакцизних товарів, де необхідний контроль»
— Юлія Свириденко, прем'єр-міністерка України
Контекст важливий: за даними Світового банку, близько 20% українських підприємств безпосередньо зазнали фізичних руйнувань внаслідок бойових дій. За оцінками Київської школи економіки, прямі збитки економіки від війни сягнули близько $88 млрд. У 2025 році процедуру банкрутства розпочали 780 компаній.
Паралельно уряд запустив програму кредитування відновлення: малий і середній бізнес може отримати до 150 млн грн у межах «Доступні кредити 5-7-9%» зі ставкою 0,1% річних упродовж перших двох років.
Логіка рішення зрозуміла: підприємство, в якого немає даху, не повинно витрачати ресурс на взаємодію з перевіряючими органами. Але механізм верифікації самого факту пошкодження в рішенні публічно не описаний — і саме тут може виникнути простір для зловживань або, навпаки, для бюрократичних блокувань.
Якщо протягом місяця Державна регуляторна служба подасть обіцяні пропозиції щодо дерегуляції, стане зрозуміло, чи є сьогоднішнє рішення частиною системної реформи контрольно-наглядової діяльності — чи разовою поступкою під тиском воєнної необхідності.
