Цифра, яка пояснює все: 94% іракського нафтового експорту зазвичай проходить через Ормузьку протоку. Нафта формує 53% ВВП країни і забезпечує близько 90% федерального бюджету. Коли протока фактично закрилася після початку американо-ізраїльської війни проти Ірану, Ірак опинився перед загрозою бюджетного колапсу — не як учасник конфлікту, а як його економічна жертва.
Від 93 до 10 мільйонів барелів
За даними QuantCube Technology, що відстежує тоннаж суден у портах, іракський експорт фактично зійшов нанівець з початку війни. У квітні Ірак зміг експортувати лише 10 млн барелів через Ормузьку протоку — порівняно з 93 млн до початку війни. Окремо, як повідомляє FDD, видобуток нафти на південних родовищах у березні впав приблизно на 80% — з 4,3 млн барелів на добу до 800 тисяч.
Курдистанський маршрут: потроїти — але чи є з ким домовитись?
Кабінет міністрів Іраку затвердив прискорення експорту через трубопровідну мережу Курдистан–Туреччина: потужність планують збільшити більш ніж утричі — з 220 тисяч до 770 тисяч барелів на добу. Маршрут веде до турецького середземноморського порту Джейхан.
Але саме тут з'являється ризик, який у заголовках майже не звучить.
«Анкара виходить з чинного договору з Багдадом про Іракський трубопровід у липні 2026 року після закінчення терміну дії Угоди про нафтопровід, що діє з 1973 року».
Foundation for Defense of Democracies (FDD), травень 2026
Туреччина посилається на систематичне невиконання Іраком зобов'язань щодо прокачування мінімум 1,5 млн барелів на добу. Без нової угоди між Туреччиною та Іраком єдиний трубопровідний вихід в обхід Ормузу буде закритий. Тобто Багдад одночасно намагається потроїти прокачування через маршрут, договір про який закінчується через кілька тижнів.
ОАЕ: будують нове, але до 2027-го
Ситуація в ОАЕ структурно інша. Абу-Дабі прискорює будівництво нового трубопроводу West-East до Фуджейри, який подвоїть експортну потужність ADNOC в обхід Ормузу — проєкт очікується в 2027 році. Це рішення стратегічне, але не антикризове: воно не допомагає зараз.
За оцінкою МЕА, лише Саудівська Аравія та ОАЕ мають діючі трубопроводи з потенційною потужністю 3,5–5,5 млн барелів на добу в обхід протоки. Ірак, Кувейт, Катар і Бахрейн такої інфраструктури не мають.
Що це означає для ринку
- Ірак — найвразливіша економіка в регіоні: нафта формує понад половину ВВП і 90% бюджетних надходжень, а єдина альтернатива Ормузу залежить від турецько-іракських переговорів, що стартували в умовах взаємних претензій.
- ОАЕ мають запасний маршрут через Фуджейру вже зараз, але будують додаткові потужності з прицілом на майбутнє.
- Глобальний ринок втратив доступ до близько 20 млн барелів на добу, що зазвичай проходять через протоку — чверть світової морської торгівлі нафтою.
Курдистанський трубопровід може стати рятівником для іракського бюджету — але лише якщо Багдад і Анкара підпишуть нову угоду до липня 2026 року. Якщо переговори зайдуть у глухий кут, Ірак залишиться без жодного робочого виходу для своєї нафти.
