14 травня Київрада ухвалила офіційне звернення до Верховної Ради та Кабінету міністрів із проханням виділити з держбюджету щонайменше 15 млрд грн на захист критичної інфраструктури, розбудову когенерації та резервне теплопостачання. Це не несподівана цифра — вона рівно половина від орієнтовних 30 млрд грн, які місто й уряд начебто вже погодили як пріоритет.
«Формалізувати домовленості» — що це означає на практиці
За словами Кличка, Київ має домовленість з урядом про фінансування енергостійкості у пропорції 50/50. Звернення Київради — спроба перевести усну домовленість у документ із юридичною вагою. Без такого закріплення будь-яке «так» з боку Кабміну залишається наміром, а не зобов'язанням.
«Це звернення потрібне, щоб формалізувати, закріпити наші домовленості»
— Віталій Кличко, 14 травня
Тобто місто публічно визнає: навіть після попередніх перемовин тверді гарантії відсутні. Звернення ради — це інструмент тиску, а не підтвердження факту.
Куди підуть гроші: когенерація — найдорожча стаття
Відкрита частина плану енергостійкості, яку заступник голови КМДА Пантелєєв оприлюднив ще у березні, розкриває структуру витрат. Загальний бюджет плану — 67,5 млрд грн, наявне фінансування покриває значно менше половини.
- Когенерація — 15 млрд грн (найбільша стаття)
- Децентралізація опалення — друга за обсягом потреба
- Сонячна генерація для 343 об'єктів — 2,7 млрд грн, виділено лише 241 млн
- ОСББ, індивідуальні теплові пункти, генератори — 3,5 млрд грн, наявне фінансування — 590 млн
Паралельно сама Київрада 14 травня проголосувала за спрямування ще понад 9 млрд грн з міського бюджету на підготовку до наступного опалювального сезону — окремо від того, що просить у держави.
Контекст, якого немає в офіційному повідомленні
Концепцію розподіленої когенерації Київ розробив і затвердив ще навесні 2024 року — першим серед українських міст. Тобто технічна частина готова більше року, затримка — у фінансуванні. Повна реконструкція системи теплопостачання столиці, за оцінками фахівців, може зайняти від 20 до 30 років: нинішні 15 млрд — це не вирішення проблеми, а фінансування першого реального кроку.
Якщо Кабмін включить 15 млрд у проєкт бюджету на 2026 рік — можна говорити про реальні зобов'язання. Якщо звернення залишиться без відповіді до осені, Київ увійде в наступний опалювальний сезон із тими самими структурними вразливостями, які зробили зиму 2024–2025 критичною.
