З 1 вересня власником київського ТРЦ Smart Plaza Obolon біля станції метро "Мінська" стала компанія "Левітер" бізнесмена Олега Баляша, повідомила Асоціація ритейлерів України. До цього з 2019 року об'єкт належав інвестиційній компанії Dragon Capital, заснованій Томашем Фіалою.
Баляш – львівський бізнесмен, відомий насамперед як власник Оксі Банку. Угоду з придбання ТРЦ попередньо мав розглянути Антимонопольний комітет України – без його дозволу така операція неможлива. Сума угоди не розголошується.
Що купують і навіщо
Левітер уже володіє схожим ТРЦ – Smart Plaza Polytech, тому логіка покупки не про диверсифікацію, а про масштаб одного формату. "Ці об'єкти реалізував один девелопер, вони мають спільну архітектуру, формат роботи і, значною мірою, однаковий пул орендарів. Стратегічно наша ідея полягає в тому, щоб обидва ТРЦ поступово сформувались як мережа", – пояснив Баляш.
Кардинально змінювати концепцію Smart Plaza Obolon новий власник не планує. "ТРЦ у хорошому технічному стані та не потребує масштабних капіталовкладень, але ми будемо розглядати окремі локальні ініціативи. Серед ідей, зокрема, розвиток паркувальної інфраструктури", – сказав бізнесмен, додавши, що перепродавати об'єкт не планує і вважає цю купівлю довгостроковою інвестицією.
ТРЦ розташований біля виходу з метро "Мінська", має близько 15 000 кв. м загальної площі та 10 000 кв. м орендної. Серед орендарів – Сільпо, Sinsay, Rozetka, KFC, EVA.
Одна угода – два різні ринки
Ця операція виглядає як звичайна, добровільна, стратегічна купівля: приватний капітал купує стабільний, готовий актив у приватного ж продавця, обидві сторони діють вільно, механізм – комерційна угода під наглядом АМКУ. Але поруч у той самий момент з іншими київськими ТРЦ відбувається зовсім інша історія.
На початку серпня в Києві виставили на аукціоні за $207 млн один із найбільших ТРЦ – "Гулівер" біля станції метро "Палац спорту". Це не добровільний продаж: у липні 2025 року консорціум Ощадбанку та Укрексімбанку набули право власності на торговельно-офісний комплекс Gulliver, який слугував забезпеченням
за кредитом, який колишній власник перестав обслуговувати. Держбанки роками намагались домовитися з боржником, і лише після повної зупинки платежів актив перейшов у їхню власність через процедуру стягнення застави, а не через переговори між рівними сторонами.Ще один знаковий ТЦ "Метроград", імовірно, закриють і перетворять на паркінг, якщо його вдасться конфіскувати у російських власників – тобто механізм тут узагалі не ринковий, а санкційно-судовий.
Різниця в механізмах – ключова. Купівля Smart Plaza Obolon не зобов'язує нікого ні до чого, крім двох приватних сторін угоди: це не декларація про довіру до ринку в цілому, а точковий розрахунок конкретного інвестора щодо конкретного активу з відомим орендарським пулом і зрозумілим грошовим потоком. Продаж "Гулівера" й доля "Метрограда" залежать від зовсім інших процедур – банківського стягнення застави та державної конфіскації, – і саме вони, а не поодинокі угоди на кшталт Оболоні, покажуть, чи готовий капітал заходити в комерційну нерухомість Києва там, де ризик не прикритий стабільним орендарем і зрозумілим власником.
Питання на вересень: чи знайдеться на аукціоні "Гулівера" покупець за стартову ціну, чи актив, як і минулого разу з боржником, доведеться вдруге переоцінювати вниз?
