Чому це важливо саме зараз
S&P Global і Bloomberg попереджають: попит на мідь може зрости на 50% до 2040 року — до близько 42 млн тонн — тоді як видобуток виходитиме на плато вже до 2030 року. У такому сценарії ринок може зіткнутися з дефіцитом до 10 млн тонн. Для України це не абстрактна цифра: мідь — ключовий компонент у виробництві електротехніки, енергетики та оборонної продукції. Зростання цін і дефіцити впливають на вартість підрядних робіт, модернізацію арсеналів і відновлення критичної інфраструктури.
Що саме тисне на попит
Аналітики відзначають кілька нових великих драйверів попиту: дата-центри та штучний інтелект, енергетичний перехід (мережі, відновлювана енергетика) та збільшені витрати на оборону. S&P оцінює, що нові джерела попиту додадуть приблизно 4 млн тонн до 2040 року, а потенційне масове впровадження людиноподібних роботів — ще близько 1,6 млн тонн щорічно.
"Ще три роки тому штучний інтелект і дата-центри фактично навіть не перебували в полі зору. Це дослідження показує, що світ рухається до дефіциту пропозиції ще до того, як врахувати ці нові чинники зростання."
— Оріан Де Ла Нуе, керівник відділу енергетичного переходу та консалтингу з критично важливих металів, S&P Global
Чому видобуток не встигає
Інвестиції та запуск нових родовищ уповільнюються. Через падіння вмісту металу в руді, жорсткі екологічні вимоги та тривалі строки розробки — в середньому понад 15 років від відкриття до виробництва — великі проєкти з'являються повільно. З 239 великих родовищ, відкритих у період 1990–2023, тільки 14 знайдені за останнє десятиліття. Компанії частіше обирають злиття й поглинання (наприклад, угода Anglo American і Teck) замість ризикових капіталовкладень у нові шахти.
Геополітика поставок
Видобуток також концентрований: майже 50% світового обсягу забезпечують Чилі, ДР Конго та Перу. Це додає геополітичного ризику для ланцюгів постачання, особливо під час нарощування запасів у великих економіках: 6 січня ціна на мідь у Лондоні піднялась вище $13 000 за тонну на тлі зупинок шахт та поповнення американських складів перед імовірними тарифними кроками. Morgan Stanley попереджає про найбільш серйозний дефіцит у 2026 році (~600 000 тонн), Citigroup не виключає ціни до $15 000 за тонну.
Що це означає для України
Коротко: дорожча мідь — дорожча модернізація арсеналів, дорожча електрифікація та дорожча відбудова. Україна залежить від імпорту компонентів і комплектуючих; зростання цін і вузькі поставки підвищують ризики затримок у постачанні критичних матеріалів для оборонної промисловості та енергетики.
Практичні напрямки реакції: диверсифікація ланцюгів постачання з надійними партнерами, розбудова переробки та ринку вторинної міді, стратегічні закупівлі для оборони, прискорення прогресу в матеріалознавстві та замінниках там, де це можливе. Аналітики та фінансові установи вже сигналізують: високі ціни створюють можливість для інвестицій, але лише за умови швидкого прийняття рішень.
Підсумок
Мідь перестає бути лише ринковим товаром — вона стає фактором стратегічної стійкості. Економічні прогнози S&P Global, Morgan Stanley і Citigroup дають аргументи для негайної державної та промислової стратегії: від переробки до дипломатії щодо надійних постачальників. Чи готові українські політики й індустрія перетворити цю очікувану напругу в драйвер інвестицій і технологічної самостійності?
