Коли 12 червня Рада ЄС затвердила позицію щодо посилення механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), більшість заголовків зупинилась на слові «розширення». Але суть — в деталях: під новий режим можуть потрапити близько 180 товарів, яких раніше механізм не торкався.
Від болванки до холодильника
З 1 січня 2026 року CBAM у повному режимі стягує плату за вуглецевий слід при імпорті чавуну, сталі, цементу, добрив, алюмінію, електроенергії та водню. Але Єврокомісія ще у грудні 2025 року запропонувала піти далі: включити продукцію, виготовлену з цих матеріалів — так звані downstream-товари.
Як зазначає аналіз Linklaters, до переліку увійшли б верстати та апаратура, автомобільні компоненти (двигуни, шасі), побутова техніка, будівельне обладнання, певні типи металобрухту. Для прикладу — пральна машина, яка містить близько 60% сталі й 5% алюмінію, потрапляє у запропонований список. Легкові автомобілі — поки ні.
Логіка розширення пояснена чітко: якщо виробники готової продукції у третіх країнах не платять за вуглець, вони отримують конкурентну перевагу над європейськими, навіть якщо самі матеріали вже охоплені CBAM. Ризик «витоку вуглецю» просто зсувається на рівень нижче.
Лазівки, які хочуть закрити
Паралельно з розширенням сфери дії Рада підтримала антиобхідні заходи. У пропозиції Єврокомісії введено поняття «abusive practices» — дій, що дають змогу уникнути фінансових зобов'язань за CBAM в обхід регуляцій. Комісія отримала б право вимагати додаткову інформацію від імпортерів і оперативно вносити країни до списку винятків або вилучати їх звідти.
«Нова структура розширить сферу застосування CBAM на нові продукти й усуне лазійки, які можуть бути використані для обходу системи».
Прес-служба Ради ЄС, 12 червня 2025
Що це означає для України
Україна вже перебуває під прямим тиском першої хвилі CBAM: під механізм підпадає близько 15% українського експорту до ЄС — орієнтовно 3–4 млрд доларів щорічно. За даними Федерації роботодавців України, падіння ВВП від CBAM може скласти 8,7 млрд доларів у 2026 році.
У 2024–2025 роках Київ звертався до Єврокомісії з проханням про винятки або перехідні послаблення — через зруйновану енергетику та обмежені можливості для декарбонізації під час війни. Відповідь залишилась негативною.
Якщо розширення на 180 downstream-товарів буде ухвалено (запланований старт — 1 січня 2028 року), тиск зросте: українські виробники металоконструкцій, компонентів і техніки опиняться перед тим самим вибором — підтвердити низький вуглецевий слід або доплачувати за нього.
- Поточний CBAM (з 2026): сталь, алюміній, цемент, добрива, водень, електроенергія
- Пропоноване розширення (з 2028): ~180 готових виробів зі сталі й алюмінію
- Антиобхідні заходи: нове визначення «зловживань», оперативні повноваження Комісії
Розширення ще проходить законодавчу процедуру — позиція Ради є мандатом для переговорів з Європарламентом. Якщо Парламент наполягатиме на швидшому старті або ширшому переліку товарів, українські металурги та машинобудівники отримають менше часу на адаптацію, ніж зараз закладено в календарі.
