У грудні 2025 року спецпосланець Трампа Джон Коул приїхав до Мінська — і після переговорів із Лукашенком з країни звільнили 123 політичних в'язні. Наступного дня Мінфін США видав ліцензію, що дозволяє операції з «Білоруськалієм», Білоруською калійною компанією та «Агророзквітом». Тобто санкції, запроваджені у 2021 році за репресії, фактично призупинили в обмін на жест, який у Брюсселі назвали недостатнім.
Але є проблема: навіть без американських санкцій білоруський калій не може вийти на світовий ринок звичним маршрутом. Санкції ЄС досі забороняють транзит білоруських калійних добрив через Литву до порту Клайпеда — ключового маршруту експорту до 2021 року. Саме тому Вашингтон і звернувся до Вільнюса.
«Додаткова активність» — це дипломатичне слово для тиску
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс підтвердив: тиск є. «Можу сказати, що так, з цієї теми з боку США спостерігається додаткова активність», — сказав він у коментарі литовському виданню Delfi. Будріс також застеріг, що Мінськ може скористатися зміною у відносинах зі США, щоб посилити тиск на Литву.
«Санкції, введені проти Білорусі Європейським Союзом, продовжують діяти»
Кястутіс Будріс, міністр закордонних справ Литви
Позиція Вільнюса поки незмінна: поки діють санкції ЄС — транзиту не буде. Президент Литви Гітанас Науседа шукає союзників: він висловив сподівання сформувати потужну коаліцію, яка рішуче виступить проти експорту білоруських добрив через литовські порти, і вже заручився розумінням з боку німецького канцлера.
Що стоїть за цифрами
Ставки для обох сторін конкретні. До запровадження санкцій Білорусь щороку експортувала 10–12 млн тонн калійних добрив, отримуючи близько $2,5 млрд валютної виручки. Для Литви закриття маршруту теж вийшло боляче: оборот Клайпеди впав приблизно на 20%, залізниця втрачала близько 100 млн євро на рік.
При цьому США імпортують близько 88% свого поташу з Канади, а близько 8% — з Росії. До санкцій імпорт калійних добрив із Білорусі становив близько 5% від загального обсягу. Тобто американський ринок від білоруського калію майже не залежить — що робить тиск на Литву скоріше геополітичним жестом у бік Мінська, ніж економічною необхідністю для самих США.
Логіка угоди — і де вона ламається
Адміністрація Трампа розглядає Білорусь як потенційний «мостик» до Путіна для пришвидшення завершення війни в Україні. Послаблення санкцій — частина цього торгу. Але конструкція крихка: американці зняли свої обмеження, а санкції ЄС нікуди не поділися. Литва опинилася в ролі буфера між двома системами обмежень, які більше не синхронізовані.
- Санкції США проти «Білоруськалію» — фактично призупинені через ліцензію Мінфіну
- Санкції ЄС проти транзиту через Клайпеду — діють
- Позиція Литви — слідувати санкціям ЄС, незважаючи на тиск Вашингтона
Якщо Брюссель не піде за Вашингтоном і не пом'якшить власні обмеження, уся конструкція «добрива в обмін на в'язнів» залишиться незавершеною: Лукашенко отримав міжнародну реабілітацію, але не гроші. Питання в тому, чи зупиниться на цьому Трамп — чи наступним кроком стане пряма розмова з Брюсселем про синхронізацію санкційної політики, якої ЄС поки не просив.
