Прем'єр-міністр Сергій Корецький на заході Ялтинської європейської стратегії визнав те, про що бізнес говорив уже давно: класична форма страхування воєнних ризиків в Україні не працює. Цифри це підтверджують напряму — станом на кінець серпня 419 компаній подали заяви на участь у програмі, претендуючи на 6,2 млрд грн компенсацій. Заяв на саму компенсацію — нуль. Жодна виплата ще не відбулася.
Це і є той несподіваний кут: проблема не в тому, що держава не хоче платити, а в тому, що механізм настільки складний, що компанії застрягають ще на етапі оформлення страхового випадку, не доходячи до фінальної стадії.
Що пропонує уряд замість старої моделі
За словами Корецького, план полягає у формуванні окремої статті бюджету, куди держава внесе орієнтовно $1 млрд. Далі спрацьовує механізм Мінфіну зі Світовим банком, де кожен долар чи євро від партнерів множиться на два. Ідея — подвоїти внесок і сформувати резерв на покриття збитків від атак і війни. Держава братиме на себе бар'єр 40%, максимум 50% покриття.
"Це буде суперспрощена процедура", – сказав Сергій Корецький.
Слово «суперспрощена» тут ключове — саме складність адміністрування, а не брак коштів, зупиняла бізнес від подання заяв на компенсацію попри те, що на пошкоджене майно заяви подавали сотні компаній.
Паралельний трек: спецфонд на 2027 рік
Forbes Ukraine ще у вересні писав про концепт окремого спецфонду для покриття «першого шару збитків» бізнесу, запуск якого планують на січень 2027 року. Очікуваний обсяг — $3-4 млрд, із яких $1 млрд дасть держава, решту — донори, а сам бізнес доповнюватиме фонд внесками у 2% від суми покриття. Фонд орієнтований на засоби, критично важливі для виробництва — тобто не на весь майновий комплекс, а на те, без чого підприємство фізично не може відновити роботу.
Виходить, що уряд веде одразу два треки: швидшу «суперспрощену» процедуру страхування вже зараз і масштабніший спецфонд на горизонті 2027 року. Питання в тому, чи не дублюють ці ініціативи одна одну і чи не заплутають бізнес ще більше, ніж поточна система.
Що ще пропонує уряд бізнесу
- Ревізію складських приміщень у державній власності з подальшою пропозицією їх компаніям, які втратили логістичні потужності.
- План децентралізації логістики — без деталей поки що.
- Кредити під 10% річних від Мінекономіки для великого бізнесу.
Голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев підтверджує намір розширити страхування воєнних ризиків, а співвласниця «Епіцентру» Галина Герега наполягає, щоб великий бізнес отримав доступ до програми «5-7-9%», якою досі користувався переважно малий і середній бізнес.
Головне питання не в тому, скільки грошей уряд і партнери внесуть у фонди, а в тому, чи стане нова процедура справді простішою за ту, яку 419 компаній так і не змогли завершити. Якщо нова модель запрацює в січні 2027 року, а перші виплати за старою системою так і не відбудуться до того часу, бізнесу доведеться чекати на компенсації ще довше, ніж триває сама війна.
