Що сталося
12 лютого президент Володимир Зеленський підписав рішення Ради національної безпеки і оборони про запровадження санкцій проти 91 судна т.зв. російського тіньового флоту. Інформацію оприлюднено на сайті Офісу президента.
Чому це важливо
Ці танкери використовувалися для транспортування нафти й нафтопродуктів із російських портів — зокрема Новоросійська, Усть‑Луги та Приморська — до третіх країн, обходячи обмеження ЄС, G7 та інших партнерів. Для України це прямий удар по механізмах фінансування воєнної машини Москви: обмеження суден ускладнює продаж і логістику, підвищує вартість ризику для покупців і посередників.
"Танкери тіньового флоту є ключовим інструментом обходу нафтових санкцій, тому їх ідентифікація та запровадження санкцій проти них мають відбуватися швидко й без винятків. Кожне таке судно повинне розглядатися як елемент фінансування російської воєнної машини"
— Владислав Власюк, радник президента з питань санкційної політики
Як працював тіньовий флот
Судна ходили під прапорами приблизно 20 держав. Серед них — Панама, Ліберія, Барбадос, Маршаллові Острови, Гонконг, Сьєрра‑Леоне, Тонга, Палау, Гвінея, Коморські Острови, Багами, Індонезія, Малаві, Гвінея‑Бісау, Джибуті, Гаяна, Есватіні та інші; російський прапор був лише у одного судна зі списку. Це типовий набір юрисдикцій для «перепризначення» флоту, яке прагне приховати кінцевих власників і обійти обмеження.
Міжнародний контекст
З 91 судна лише 27 уже перебувають під санкціями партнерів — США, Великої Британії, Швейцарії та ЄС. Це означає, що значна частина флоту досі оперувала в проміжках між юрисдикціями, де штрафні механізми або відсутні, або менш жорсткі.
Це вже другий за два тижні пакет заходів проти тіньового флоту. На кінці січня РНБО узгодила із ЄС обмеження проти 10 фізичних і шести юридичних осіб, пов'язаних із володінням або управлінням танкерами.
Наслідки й виклики
Санкції України підвищують репутаційні та операційні ризики для судновласників і посередників: страхування, портові послуги та фінансування можуть стати недоступними. Це скорочує можливості для виведення виручки від продажу енергоносіїв, що важливо для фінансування агресії.
Водночас виклики залишаються: рефлагування, складні власницькі ланцюги та відсутність уніфікованих міжнародних заходів дають можливість частині суден продовжувати роботу. Тому ефективність обмежень залежатиме від синхронізації з партнерами та відслідковування реального контролю над судами.
Висновок
РНБО зробила черговий крок у напрямку повного блокування механізмів обходу санкцій. Наступне питання — чи підсилять партнери тиск, щоб ці судна фактично втратили доступ до ринку, страхування й портових послуг? Від цього залежить, наскільки швидко скоротяться потоки фінансування, які підтримують війну проти України.
