19 травня 2025 року Міністерство фінансів Німеччини офіційно запустило процес приватизації Uniper. Зацікавлені інвестори мали подати заявки до 12 червня — після цього Берлін вирішуватиме: продати компанію стратегічному покупцю чи вивести її на біржу через IPO.
За даними Reuters, уряд володіє 99,12% акцій Uniper і зобов'язаний скоротити частку до не більше 25% плюс одна акція — вимога Єврокомісії, яку треба виконати до кінця 2028 року.
Як Uniper перетворилася на державну компанію
До 2022 року Uniper була найбільшим клієнтом «Газпрому» в Європі. Коли Росія після повномасштабного вторгнення в Україну почала скорочувати постачання через «Північний потік», а потім зупинила їх повністю, Uniper змушена була купувати газ на ринку за спотовими — тобто кризовими — цінами. Компанія втрачала мільярди на місяць.
За даними Euronews, загальний рахунок націоналізації перевищив 51 млрд євро — переважно з податкових надходжень, оскільки уряд скасував газовий збір, який мав покрити частину витрат через тарифи. Лише у 2022 році держава влила близько 13,5 млрд євро в капітал компанії.
«Йдеться про значну частину газового рахунку Німеччини, який тепер оплачується з бюджету — а не, як планувалося, через газову надбавку»
— Клаус-Дітер Маубах, генеральний директор Uniper, 2022
У березні 2025 року Uniper повернула державі 2,6 млрд євро — перший реальний зворотній платіж за держдопомогою відповідно до рішення ЄК.
Brookfield чи IPO: два сценарії з різними ризиками
Серед потенційних покупців Euronews називає канадський інвестиційний фонд Brookfield — компанію, яку очолює колишній голова Банку Англії Марк Карні. Ринкова вартість Uniper сьогодні становить близько 18,3 млрд євро, однак аналітики попереджають, що продаж може відбутися зі знижкою до цієї суми.
Альтернативний сценарій — re-IPO: часткове розміщення акцій на біржі з утриманням державою блокуючого пакету. Саме цей варіант підтримують профспілки.
«Ми вважаємо будь-яку спробу поглинання ворожим актом проти інтересів працівників і рішуче їй протидіятимемо»
— Харальд Зегатц, голова ради трудового колективу Uniper, Bloomberg, червень 2025
Профспілки Verdi та IGBCE направили спільного листа кільком міністрам, вимагаючи виключити пряму продажну угоду. Працівники наполягають: IPO зі збереженням 25% у держави — єдиний варіант, що захищає і зайнятість, і стратегічні інтереси країни.
Що це означає для звичайних споживачів
Uniper — не абстрактна холдингова компанія: вона торгує електроенергією і газом у понад 40 країнах, володіє газосховищами і генеруючими потужностями. Те, хто стане власником і яку стратегію обере, прямо вплине на тарифи для муніципальних комунальних служб — а через них і на рахунки домогосподарств у Німеччині та сусідніх країнах.
Якщо Brookfield або інший приватний фонд отримає контроль, пріоритетом стане прибутковість — а не, скажімо, стабільність постачання у кризу. Саме цей сценарій лякає профспілки, і він не позбавлений підстав: у 2022 році саме комерційна логіка Uniper — максимальна залежність від дешевого російського газу — і коштувала Берліну понад 51 млрд євро.
Якщо ж уряд обере IPO, компанія залишиться під частковим державним контролем, але стане вразливою до ринкової волатильності — особливо в умовах, коли Uniper за підсумками дев'яти місяців 2025 року вже фіксує суттєве падіння прибутку порівняно з рекордним 2024-м.
Берлін поки не назвав переможця. Рішення очікується після літа — і воно стане першим великим тестом для нового уряду Фрідріха Мерца в питанні, де гроші платників податків, енергетична безпека і тиск профспілок тягнуть у різні боки.
Якщо Берлін обере пряму продажну угоду з приватним фондом — чи буде у держави важелі зупинити наступну кризу, коли новий власник знову оптимізуватиме витрати коштом надійності постачання?
