Норвегія виділить 1,2 млрд норвезьких крон — близько 110 млн євро — на розробку та закупівлю морських дронів для України. Про це повідомила прес-служба норвезького уряду за підсумками зустрічі прем'єра Йонаса Гар Стере із президентом Зеленським на саміті NB-8 у Таллінні.
Формально це черговий транш у межах програми Nansen Support Programme — восьмирічного пакету допомоги Україні на 155 млрд крон до 2030 року, схваленого всіма партіями норвезького стортингу. Але в деталях — принципова зміна логіки.
Не постачання, а виробництво
Програма передбачає постачання катерів як норвезькою, так і українською промисловістю. Паралельно в квітні 2025 року в Києві було підписано окрему угоду «Build with Ukraine»: за нею пілотна лінія виробництва українських дронів запрацює в Норвегії до 2026 року. Угоду підписав заступник міністра оборони України Сергій Бойов та посол Норвегії Ларс Рагнар Аалеруд Гансен.
Мета конкретна: до кінця 2025 року поставити 200-й безпілотний катер. Дрони матимуть різні конфігурації — для розвідки, ударних операцій і захисту від атак — і зможуть нести датчики, озброєння або повітряні безпілотники.
«Норвезька морська промисловість є однією з найкращих у світі. Я радий, що цей досвід можна використати для підтримки боротьби України за свободу».
Йонас Гар Стере, прем'єр-міністр Норвегії
Що стоїть за цифрами
Безпілотні катери вже змінили баланс у Чорному морі. За словами дослідника озброєнь Роя Гардінера (колишній офіцер канадських збройних сил), асиметричні перемоги українських дронів змусили Чорноморський флот Росії відійти до східної частини моря — і саме це відновило зерновий коридор уздовж узбережжя. Із вересня 2023 року цим маршрутом пройшло вже понад 200 млн тонн вантажів, із яких 118 млн тонн — зерно, що постачалося до 35 країн.
Українські морські дрони демонструють і безпрецедентну асиметрію вартості: у травні 2025 року катер із ракетою AIM-9 Sidewinder (~$300 тис.) збив два російські винищувачі вартістю по $50 млн кожен. За підрахунками відкритих джерел, українські безпілотники уразили російські кораблі щонайменше 21 раз, 10 суден підтверджено знищено.
Ставка Норвегії
Для Осло це не лише безпекова, а й промислова інвестиція. Норвегія вже виділила у 2025 році близько $330 млн на закупівлю техніки безпосередньо в українських виробників і $57 млн — на дрони. Програма Gardar — новий норвезький оборонний фонд на 80 млн євро — також орієнтована на технології подвійного використання, де морська безпілотна робототехніка є пріоритетом.
- 1,2 млрд крон (≈110 млн євро) — поточний транш на морські дрони
- 85 млрд крон — загальний обсяг норвезької підтримки по Nansen у 2025 році
- 200 катерів — таргет поставок до кінця року
- 2030 рік — горизонт програми, мінімальний зобов'язаний обсяг — 155 млрд крон
Критичне питання лишається відкритим: програма формує виробничі потужності, але не містить публічного механізму верифікації темпів поставок. Якщо мета у 200 катерів до кінця 2025 року буде виконана — це стане прецедентом спільного виробництва зброї між країнами НАТО та Україною в реальному темпі війни. Якщо ні — питання про ефективність схеми «виробництво в обох країнах» постане з новою силою.
