Коли у червні 2026 року Україна прийшла до Брюсселя з проханням змінити "План України", мова йшла не про послаблення вимог. Мова йшла про математику: частина цілей плану, написаного ще до повномасштабної фази виснаження економіки війною, стала фізично недосяжною. Рада ЄС погодилась — і затвердила оновлений план, де кількість кроків зросла зі 146 до 173.
Чому план довелося переписувати
Ukraine Facility — це не грант в один транш, а програма на понад 50 млрд євро до 2027 року, прив'язана до конкретних реформ. Україна вже отримала близько 29,5 млрд євро з цієї суми. Але план писався у 2024 році, а виконувати його доводиться в умовах, які змінюються щоквартально: обстріли інфраструктури, мобілізаційні обмеження на робочу силу, зміна пріоритетів бюджету.
12 кроків отримали подовжені терміни — переважно ті, що вимагають ухвалення законів через Верховну Раду, яка в умовах війни працює за іншим графіком, ніж мирний парламент. Ще частину кроків просто вилучили, бо вони втратили сенс: наприклад, реформи, розраховані на довоєнну структуру ринку, яка вже не існує.
Технічний нюанс, який визначає, чи отримає Україна гроші вчасно
Найпрактичніша зміна — перенесення всіх фінальних кроків з четвертого на третій квартал 2027 року. Це не косметика. Ukraine Facility завершується у 2027 році, і якщо фінальні кроки залишити на четвертий квартал, у ЄС фізично не залишиться часу провести останню виплату до закриття програми. Тобто Рада ЄС підлаштувала бюрократичний календар під власну бюрократію — щоб гроші не зависли між "виконано" і "перераховано".
Куди зсунувся акцент
З 27 нових кроків десять вимагають змін до законодавства, і більшість зосереджені на верховенстві права та антикорупційних інституціях — тобто саме там, де ЄС традиційно найбільш чутливий до відступів. Додались і кроки з енергетичного сектору та інтеграції ринків — це вже прямий місток до переговорів про вступ, а не просто умова для чергового транша.
Що це означає на практиці
За словами колишньої прем'єрки Юлії Свириденко, станом на кінець травня вже виконано 86 кроків, ще 65 — у процесі. Але паралельно існує й інший сигнал: 8 червня стало відомо, що Україна ризикує вперше втратити частину фінансової допомоги ЄС через невчасне виконання реформ. Тобто система працює в обидва боки — за випередження графіка вже платили бонусом у сьомому траншу (2,8 млрд євро, включно з першою компенсацією за дострокове виконання), але за відставання тепер реально штрафують грошима.
Розширення плану до 173 кроків — це не поблажка, а перерозподіл ризику: складніші й повільніші реформи отримали більше часу, натомість з'явилися нові вимоги там, де ЄС бачить політичну волю. Питання на найближчі місяці просте: чи витримає Верховна Рада темп ухвалення законів, який тепер синхронізований з датою останньої виплати Ukraine Facility.
