Підприємець купив обладнання в кредит, потім прийшов удар — і верстата немає, але борг нікуди не дівся. Саме цю ситуацію, яка стала типовою для тисяч українських бізнесів, намагається вирішити новий механізм від Європейського банку реконструкції та розвитку.
Що запустили і як це працює
ЄБРР разом із ПриватБанком та Райффайзен Банком запускає пілотний механізм Enterprise Security Enhancement (ESE) — перший подібний інструмент в історії банку. Загальний обсяг фінансування — 8 млн євро: 6,8 млн для ПриватБанку і 1,2 млн для Райффайзен Банку. Гроші надходять із Shareholder Special Fund ЄБРР.
Логіка проста: якщо позичальник брав кредит на купівлю основних засобів — обладнання, техніки, будівлі — і ці активи були безпосередньо пошкоджені або знищені внаслідок бойових дій, банк може частково списати залишок боргу. ЄБРР і донори компенсують банку відповідні збитки.
Як зазначає ЄБРР, зараз українські компанії залишаються юридично відповідальними за кредити навіть тоді, коли профінансовані активи вже знищені, а страхування воєнних ризиків для бізнесу залишається вкрай обмеженим.
Хто може претендувати — і чого не варто очікувати
Механізм ESE стосується виключно кредитів на капітальні інвестиції. Кредити на оборотний капітал, тобто на поточні витрати бізнесу, під дію програми не підпадають. Передбачені також мінімальні пороги пошкодження та ліміти компенсації на рівні окремого проєкту — щоб інструмент не перетворився на спосіб вирішити будь-яку фінансову проблему.
Кожна заявка проходитиме перевірку: банк-партнер верифікує її разом із ЄБРР або залученими незалежними консультантами до того, як відбудеться будь-яка компенсаційна виплата.
«Цей механізм дуже важливий для українського бізнесу, адже дозволить продовжувати роботу та реінвестувати кошти. На жаль, через повномасштабну війну підприємці працюють в умовах, де їхнє майно може бути знищене в будь-який момент».
Мікаель Бьоркнерт, голова правління ПриватБанку
За словами Бьоркнерта, у 2025 році 40% заявок на кредити в ПриватБанку припадало саме на інвестиційні цілі — сигнал, що бізнес продовжує вкладати навіть під обстрілами.
Масштаб проблеми, яку 8 млн євро не вирішать
За даними НБУ, станом на початок 2025 року загальний обсяг непрацюючих кредитів підприємств у банківській системі України становив 347 млрд грн — майже 39% від усього корпоративного кредитного портфеля. Частина цих боргів безпосередньо пов'язана із знищеними або окупованими активами.
На цьому тлі 8 млн євро — це, за суттю, пілот для перевірки моделі, а не масштабне вирішення проблеми. ЄБРР прямо зазначає: після тестової фази фінансування планується залучати від зовнішніх донорів, зокрема від Європейської комісії в межах Ukraine Investment Framework — частини пакету допомоги ЄС обсягом 50 млрд євро. Надалі механізм планують поширити на інші українські банки-партнери ЄБРР.
Що це означає практично
- Клієнти ПриватБанку та Райффайзен Банку з кредитами на обладнання чи нерухомість, яку пошкодила війна, можуть подавати заявки на часткове списання.
- Конкретний відсоток списання наперед не фіксований — він залежить від верифікованого розміру збитків і лімітів на проєкт.
- Клієнти інших банків поки що поза механізмом, але ЄБРР декларує розширення після пілоту.
- Домогосподарства, які брали іпотеку на майно, знищене в зоні бойових дій, також потенційно підпадають під дію механізму.
Принципове питання пілоту — не обсяг грошей, а те, чи зможе верифікаційна модель працювати в умовах активної війни: як підтвердити факт і ступінь пошкодження, хто несе відповідальність за оцінку, і наскільки процедура буде доступною для малого бізнесу, а не лише для великих позичальників із ресурсами на оформлення документів. Якщо пілот покаже прийнятний рівень зловживань і операційну керованість — механізм може стати шаблоном для масштабної програми відновлення. Якщо ні, Ukraine Investment Framework отримає ще один нереалізований рядок у переліку намірів.
