Коли Іран у лютому 2026-го частково перекрив Ормузьку протоку, через яку щороку проходить близько 20% світової нафти, це не залишилось справою Перської затоки. Ланцюгова реакція досягла супермаркетів у Бангладеші, бюджетів центральних банків у Туреччині та полів фермерів у Сенегалі.
Цифри: що змінилося з січня
11 червня Світовий банк опублікував звіт Global Economic Prospects. Прогноз зростання глобального ВВП на 2026 рік знижено до 2,5% — з 2,9% роком раніше і з 2,6%, які банк очікував ще в січні. Це найнижчий показник з 2020 року, коли пандемія зупинила світову економіку.
Прогнози погіршено для двох третин країн планети. Найбільше постраждали економіки Близького Сходу, Північної Африки, Афганістану та Пакистану, хоча Південна Азія залишається регіоном із найшвидшим зростанням.
Нафта, добрива, хліб — один ланцюг
Закриття Ормузької протоки стало, за оцінкою аналітиків, найбільшим потрясінням для світових енергоринків з 1970-х. Ціни на нафту Brent у піку досягали $126 за барель; базовий сценарій банку передбачає середній рівень у $94 за барель у 2026 році — на 36% вище рівня 2025-го, якщо найгостріші збої вщухнуть у липні.
Але дорожча нафта — лише перша ланка. Через протоку проходить до 30% світової торгівлі добривами. Ціни на карбамід (сечовину) злетіли на 80% з лютого, досягнувши найвищого рівня з 2022 року. Індекс цін на добрива Світового банку виріс на 12% лише за перший квартал. Далі — дорожчає їжа.
«Відновлення ескалації або тривале порушення товарних потоків може ще більше підняти ціни на сировину, посилити інфляційний тиск і продовольчу нестабільність».
Зі звіту Світового банку Global Economic Prospects, червень 2026
12% людства голодує — ще до нової хвилі
До початку іранського конфлікту 12% населення Землі вже перебувало в стані гострої продовольчої небезпеки — на два відсоткові пункти більше, ніж у 2019-му. У Західній і Центральній Африці під час літнього «голодного сезону» 2026 року на межі голоду опиняться 52,9 млн людей. У Судані 14 районів ризикують отримати офіційний статус зони голоду.
Світовий банк виділяє до $60 млрд терміново для найбільш уражених країн, що розвиваються, з можливістю збільшення до $100 млрд упродовж 15 місяців.
«Загублене десятиліття» — не метафора
Головний економіст Світового банку Індерміт Гілл у передмові до звіту формулює діагноз без дипломатичного пом'якшення: майже кожна друга економіка, що розвивається, з 2019 року не просунулася в найбазовішому завданні розвитку — скороченні розриву в доходах з багатими країнами.
«Без дива 2020-ті виявляться тим, що їхній зловісний початок вже провіщав: загубленим десятиліттям — не для поодиноких аутсайдерів, а для десятків економік».
Індерміт Гілл, головний економіст Світового банку
До 2028 року країни, що розвиваються (без Китаю та Індії), сукупно проживуть майже десятиліття без будь-якого прогресу у скороченні розриву в доходах на душу населення з розвиненими економіками. Гілл прямо каже: «За світлом у кінці тунелю доведеться дивитись у 2030-ті».
Сценарій «якщо гірше»
Базовий прогноз банку будується на припущенні, що найгостріша фаза конфлікту минула. Але якщо енергетичні збої виявляться тривалішими й спровокують фінансову нестабільність, глобальне зростання може впасти до 1,3% — рівня, який у мирний час вважається рецесією для більшості країн, що розвиваються. Світова інфляція тоді досягне 4,4%.
Серед країн із найбільшим переглядом прогнозів вниз — ОАЕ, Саудівська Аравія, Туреччина та Бангладеш. Логіка спільна: або прямий удар від дорогих енергоносіїв, або зруйновані ланцюжки постачання через протоку.
Якщо протока залишатиметься фактично заблокованою після липня, а центральні банки підвищуватимуть ставки паралельно — чи вистачить $60 млрд Світового банку, щоб утримати найвразливіші економіки від боргової кризи, чи це лише відтермінування?
