Коли 28 лютого США та Ізраїль завдали ракетних ударів по Ірану й загинув аятола Хаменеї, Тегеран зробив те, чого десятиліттями боялися всі — перекрив Ормузьку протоку. Через цей 54-кілометровий прохід між Іраном та Оманом щодня проходить п'ята частина світової нафти й значна частина торгівлі скрапленим природним газом. Тепер морський рух там скоротився приблизно на 90%.
Формула шоку: +10% нафти = −0,2% світового ВВП
Директор-розпорядник МВФ Крістіна Георгієва оцифрувала залежність: кожне зростання нафтових цін на 10%, якщо воно триватиме більшість року, підштовхує світову інфляцію на 0,4 відсоткового пункту й скорочує глобальний ВВП до 0,2%. Від лютого до пікових значень початку березня нафта Brent злетіла з менш ніж $70 до майже $120 за барель — тобто приріст перевищив 70%. Наразі ціна стабілізувалась близько $90.
У своєму блозі МВФ назвав ситуацію «глобальним асиметричним шоком» і сформулював жорстку ієрархію вразливості:
- Імпортери енергоресурсів — під більшим тиском, ніж експортери
- Бідніші країни — вразливіші за багаті: менші резерви, вища частка витрат на енергію в бюджеті домогосподарств
- Країни з мізерними буферами — опиняються на межі без права на помилку
«Хоча війна може по-різному вплинути на світову економіку, всі шляхи ведуть до вищих цін та уповільнення зростання».
Блог МВФ, березень 2026
Нафта — це ще не все. Є добрива
Через Ормузьку протоку проходить до 30% світового експорту добрив — карбамід, аміак, фосфати, сірка. За оцінкою Міжнародного інституту продовольчої політики (IFPRI), блокада вже перервала поставки добрив, що безпосередньо б'є по витратах фермерів — і неминуче відіб'ється на цінах у магазинах.
Моріс Обстфельд, колишній головний економіст МВФ і нині старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона, не добирає слів:
«Довгий час закриття Ормузу було тим кошмарним сценарієм, який стримував США від удару по Ірану. Тепер ми в цьому кошмарному сценарії».
Моріс Обстфельд, Peterson Institute for International Economics
За його словами, найбільш руйнівним ефект буде для бідних країн з вже підірваною аграрною продуктивністю: «Додайте цей ціновий компонент — і ви отримуєте перспективу серйозного продовольчого дефіциту». Нобелівський лауреат з економіки 2024 року Саймон Джонсон із MIT відрізав коротко: «Ормузьку протоку треба відкрити. Там проходить 20 мільйонів барелів на добу. Альтернативних потужностей ніде у світі немає».
Центробанки в пастці
Конфлікт поставив монетарну політику у глухий кут: вищі ціни на енергоносії одночасно розганяють інфляцію і гальмують економіку — стагфляційна комбінація, з якою центробанки не мають зручних інструментів. Європейський центральний банк уже відклав заплановане зниження ставок, підвищив прогноз інфляції й знизив прогноз зростання ВВП. Для Великої Британії аналітики очікують, що інфляція пробʼє позначку 5% у 2026 році.
Повний аналіз наслідків МВФ обіцяв оприлюднити у «Перспективах світової економіки» 14 квітня під час весняних зустрічей МВФ і Світового банку у Вашингтоні.
Україна: подвійна вразливість
Для України ситуація має специфічний вимір. Паливо вбудоване у собівартість будь-якого товару — через виробництво, логістику, електроенергію. Голова бюджетного комітету Верховної Ради Данило Гетманцев прямо визнає, що зростання цін на пальне через іранський конфлікт уже впливає на продовольчі ціни, а прогнозувати їх верхню межу неможливо — вона залежить від тривалості блокади. Паралельно Україна в 2026 році потребує близько $50 млрд зовнішнього фінансування: частина донорів орієнтується на виконання програми МВФ, і будь-яка нестабільність у фонді б'є по ланцюгу підтримки.
Якщо Ормузька протока залишатиметься заблокованою понад три місяці, незалежні аналітики оцінюють глобальні втрати ВВП у понад $3,5 трлн — більш ніж 3% світової економіки. Питання не в тому, чи є в цій кризі переможці: його поки що немає. Питання в тому, чи встигнуть центробанки та уряди пом'якшити удар раніше, ніж ціни на добрива зіб'ють урожай наступного сезону.
