4 квітня п'ять міністрів фінансів ЄС надіслали до Єврокомісії спільного листа: запровадьте податок на надприбутки енергетичних компаній. Приводом стало різке зростання цін на паливо — спровоковане ескалацією на Близькому Сході та закриттям Ормузької протоки, яке аналітики Citi Research описують як один із найгостріших торговельних шоків для єврозони за останні роки.
Той самий інструмент, інша криза
Ця пропозиція — не нова. У жовтні 2022 року, після вторгнення Росії та стрибка цін на газ, Рада ЄС вже запровадила обов'язковий «внесок солідарності» для нафтогазових компаній. Єврокомісія тоді прогнозувала, що механізм принесе до €25 млрд. За даними звіту Єврокомісії 2025 року, реально зібрано було €26,15 млрд — цифра формально вища за план, але з разючими диспропорціями між країнами.
Важливіше інше: сам же звіт Єврокомісії рекомендував згорнути ці заходи — через «суттєву інвесторську невизначеність», спричинену різними підходами до впровадження в різних країнах-членах. Дослідження Європарламенту додало: в минулому windfall taxes негативно впливали на інвестиції в енергосектор.
«Ті, хто отримує прибутки з наслідків війни, мають узяти на себе частину тягаря, який несе суспільство».
З листа міністрів фінансів Німеччини, Італії, Іспанії, Португалії та Австрії до Єврокомісії, як повідомляє Reuters
Чому не всі 27
П'ять підписантів — це менше чверті членів ЄС. Ставки у різних країн діаметрально різні: у 2022–2023 роках діапазон варіювався від мінімальних 33% до 75% в Ірландії. Деякі держави — Іспанія, Угорщина, Чехія, Литва, Словаччина — взагалі поширили windfall-логіку на банківський сектор і подовжили дію механізмів до 2025–2027 років, попри те що енергетичні надприбутки вже зникли разом із цінами.
Тобто частина ЄС досі живе в логіці 2022-го, інша частина намагається з неї вийти — а нова криза знову розколює блок.
Що в листі і чого в ньому немає
Міністри закликають Єврокомісію «оперативно розробити» механізм внеску. Але в листі немає ані конкретної ставки, ані визначення бази оподаткування, ані терміну дії. Саме розмитість цих параметрів стала головною причиною провалу механізму 2022 року — про що звіт Єврокомісії прямо написав у 2025-му.
- 2022-й прецедент: 16 із 27 країн застосували «внесок солідарності», ще 8 — власні аналоги. Уніфікації фактично не було.
- Нова ініціатива: лист без цифр і без механізму контролю — поки що це лише політичний сигнал, не законодавча пропозиція.
- Контекст ринку: ціни на газ у ЄС зросли приблизно на 70% на тлі ескалації на Близькому Сході — але не досягли піків 2022 року.
Єврокомісія на лист офіційно не відреагувала. Якщо вона таки розробить пропозицію без чіткого визначення «надприбутку» і єдиної ставки — чи буде цей інструмент ефективнішим за попередній, який сам же брюссельський апарат визнав проблемним?
