Національний банк 21 травня оприлюднив офіційну позицію щодо законопроєкту №14097 — документа, який встановлює для банків ставку податку на прибуток у 50% на 2026 рік. Регулятор виступив проти. Парадокс у тому, що саме НБУ у 2023 році підтримав цю ж ставку як «разовий винятковий крок».
Як виняток став нормою
50-відсотковий податок на прибуток банків вперше запровадили наприкінці 2023 року — він охопив весь рік ретроспективно. У 2024-му Рада повторила схему. Тоді НБУ вже виступав проти, але закон ухвалили. У 2025 році ставка повернулася до базових 25%. Утім голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев зареєстрував законопроєкт №14097, який знову пропонує 50% — цього разу на 2026 рік, і вже з додатковою забороною враховувати збитки минулих років при розрахунку бази оподаткування.
3 грудня 2025 року Рада ухвалила законопроєкт у цілому — за нього проголосували 272 депутати. Президент підписав закон 24 грудня.
«Підтримали впровадження екстраподатку на прибуток банків у 2023 році як разовий винятковий крок. Зараз ми взагалі вважаємо цю ініціативу небезпечною»
Голова НБУ Андрій Пишний
Що НБУ вважає реальним ризиком
Регулятор наводить три конкретні загрози. По-перше, ліквідність: сплата податку вимагає значного відтоку коштів із банків одночасно. По-друге, капіталізація: за оцінками НБУ, щонайменше 8 банків, зокрема 2 державні, можуть не виконати програми докапіталізації за підсумками стрес-тестів 2025 року — і тоді держава компенсуватиме нестачу капіталу коштом платників податків. По-третє, кредитування: кредитний портфель банків щойно перетнув 1 трлн гривень і зростав три квартали поспіль — підвищення податку уповільнить цю динаміку саме тоді, коли бізнес відновлюється після шоку 2022–2023 років.
Очікуваний фіскальний ефект НБУ оцінює у ~20 млрд грн — проти 30 млрд, задекларованих авторами закону. Причина: левову частку прибутку генерують державні банки, які й так щороку перераховують кошти до бюджету у вигляді дивідендів. Тобто частина «нових» надходжень — це просто перекладання грошей з однієї державної кишені в іншу.
Аргумент Гетманцева
Голова фінансового комітету Данило Гетманцев не приховував логіки: банки за три квартали 2025 року отримали рекордні 119,4 млрд грн чистого прибутку, а бюджет відчайдушно потребує коштів на оборону. За його словами, підвищена ставка дозволить покрити частину дефіциту. Окрім того, банки вже «звикли» до такого рівня оподаткування в 2023–2024 роках і пережили його без видимих потрясінь.
«На практиці вони вже двічі сплатили підвищений податок за ставкою 50% — фактично забезпечують третину сплачених до бюджету податків, або в 15 разів більше за свою частку у ВВП»
Андрій Пишний — про сукупне навантаження на сектор
Де тріщина в логіці «разового кроку»
Головна претензія НБУ — не фіскальна, а системна. Як зазначає регулятор, виняток, застосований тричі, перестає бути винятком. Конституційний суд у рішенні №3-р(ІІ)/2025 від 21 січня 2025 року підтвердив: законодавець зобов'язаний знаходити баланс між частою зміною правил і передбачуваністю норм для платників. Заборона враховувати збитки минулих років додатково порушує принцип рівності оподаткування — звичайні підприємства такого обмеження не мають.
Бізнес-асоціації підтримали НБУ: Європейська бізнес-асоціація закликала Раду відхилити законопроєкт, зазначивши, що 8 банків не зможуть виконати програми рекапіталізації у разі його ухвалення.
Закон підписано. Ставка 50% діє з 1 січня 2026 року. Якщо у 2026-му хоча б один державний банк потребуватиме докапіталізації з бюджету — це означатиме, що фіскальний виграш від підвищеного податку частково повернеться назад у вигляді державних вливань, і вся арифметика Гетманцева розсиплеться.
