Упродовж 23–25 березня три балтійські держави зафіксували вторгнення безпілотників у свій повітряний простір протягом менш як 48 годин. Приводом для спільної заяви президентів Естонії, Латвії та Литви стала серія інцидентів, яка поставила незручне питання: чиї це дрони — і хто насправді визначає їхній маршрут?
Що сталося: від димаря до військового полігону
Найгучніший епізод — 25 березня, близько 3:43 ночі: безпілотник перетнув естонський повітряний простір із боку Росії і врізався в димар електростанції Auvere в повіті Іда-Вірумаа — менш як за 50 кілометрів від російського порту Усть-Луга, який Україна атакувала тієї самої ночі. Enefit Power повідомила: потужність станції не постраждала, жертв немає.
Це не перший подібний прецедент. Ще влітку 2025-го Литва зафіксувала два вторгнення безпілотників Gerbera російського походження з боку Білорусі — другий знайшли на військовому полігоні Гайжюнай з приблизно двома кілограмами вибухівки, за 100 кілометрів углиб території НАТО. У серпні фрагменти українського дрона знайшли біля Елви в Естонії, у вересні — фрагменти Gerbera на узбережжі Латвії.
Технічна загадка: випадковість чи навмисне відхилення?
Офіційна версія Заходу — «нещасний випадок». Українська сторона визнала: дрони летіли на військові цілі в Росії, але збилися з курсу через російські засоби радіоелектронної боротьби. Однак міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс висловився різкіше:
«Росія навмисно перенаправляє українські дрони на повітряний простір Балтії за допомогою електронних перешкод».
Кястутіс Будріс, міністр закордонних справ Литви
Латвійський заступник начальника Об'єднаного штабу Егілс Лещінськіс підтвердив: об'єкт, що вибухнув у районі Краслави, виявили на радарі лише за десять хвилин до удару. «Апарат найімовірніше збився з курсу або зазнав впливу засобів радіоелектронної боротьби», — сказав він. Чи є це наслідком захисту російської інфраструктури, чи свідомою операцією — слідство ще встановлює.
Чого вимагають Таллінн, Рига та Вільнюс
Міністри оборони трьох країн, а слідом за ними й президенти, опублікували спільні заяви з конкретними вимогами до НАТО:
- прискорити зусилля з посилення багаторівневої протиповітряної оборони, включно із захистом від БПЛА;
- підтримати та розширити присутність авіації та систем ППО альянсу в регіоні;
- виділити фінансування ЄС на Ініціативу з протидрональної оборони Європи та програму Eastern Flank Watch.
При цьому всі три держави підтвердили підтримку України та її право на самооборону — попри те, що саме українські безпілотники фігурують у більшості нових інцидентів. Антисистема проти дронів, яку Польща та Румунія вже розгорнули після аналогічних інцидентів 2025 року, у Балтії поки що відсутня.
Ціна дипломатичного мовчання
Практичні наслідки вже відчутні: в Латвії після вторгнень 7 травня подали у відставку міністр оборони та прем'єр-міністр Евіка Силіня. Вперше в столиці держави — члена НАТО та ЄС жителі Вільнюса ховалися в підземних паркінгах під час сповіщень про дрони.
Директор Департаменту внутрішньої безпеки Естонії Марго Паллосон сформулював позицію без прикрас: «Це наслідки повномасштабної агресивної війни Росії. Можемо припускати, що подібних інцидентів буде більше».
Якщо НАТО пришвидшить розгортання антидронових систем у Балтії до кінця 2026 року — заява трьох президентів залишиться в архівах як дипломатичний тиск. Якщо ні, наступний дрон над Вільнюсом або Таллінном може стати не технічною аварією, а тестом на те, що стаття 5 означає в епоху дешевих безпілотників.
