Розмови про «санкційну втому» Євросоюзу з'являються регулярно — особливо напередодні кожного нового пакета. Цього разу уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк вирішив відповісти на них прямо.
За його словами, дискусії всередині ЄС щодо обсягу та змісту санкцій — це нормальний переговорний процес, а не свідчення тріщин у консенсусі. «Суперечки є, але вони є в будь-яких переговорах. Це не розкол», — стверджує Власюк.
Практичний результат: 21-й пакет санкцій проти Росії очікується вже цього тижня. Одночасно, за словами Власюка, розпочато підготовку 22-го пакета.
Що насправді стоїть за «втомою»
Теза про втому виникає не на порожньому місці. Угорщина системно гальмує окремі рішення, низка країн лобіює винятки для власного бізнесу, а санкційні обмеження регулярно обходяться через треті країни — Туреччину, ОАЕ, Казахстан. Кожен новий пакет стає предметом довших торгів, ніж попередній.
Власюк не заперечує існування цих труднощів, але наполягає: кількість пакетів сама по собі є аргументом. Двадцять один раунд — це не ознака системи, що розвалюється.
Ефективність — окреме питання
Підрахунок пакетів і підрахунок впливу на російську економіку — різні речі. Міжнародний валютний фонд кілька разів переглядав прогнози щодо Росії вгору, визнаючи, що адаптація виявилася швидшою за очікувану. Це не знімає санкції з порядку денного, але ставить конкретне запитання про їхню архітектуру.
Поки 21-й пакет іще не оприлюднений, незрозуміло, чи містить він механізми закриття схем обходу — чи знову обмежується розширенням списків.
Якщо 22-й пакет не включатиме інструментів примусового виконання для третіх країн, чи має сенс рахувати пакети як показник тиску?
