Коли 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського Ордена Білого Орла, більшість польських медіа зосередилася на символічному вимірі скандалу. Нові дані CBOS розкривають складнішу картину.
Що показало опитування
59% поляків підтримали рішення Навроцького — проти 28% незгодних. Але саме тут закінчується проста інтерпретація. 75% респондентів вважають, що Польща та Україна мають насамперед співпрацювати перед російською загрозою. А 73% переконані, що політики обох країн розпалюють конфлікти задля власної політичної вигоди.
Тобто більшість поляків одночасно схвалює конкретний жест і відмовляє політикам у добросовісності мотивів. Це не протиріччя — це недовіра до еліт при збереженні власної позиції щодо події.
«Конфлікт між Польщею та Україною тішить Путіна і шокує наших союзників»
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, після рішення Навроцького
Як це стало можливим
Формальний привід — указ Зеленського від 27 травня про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» найменування «імені Героїв УПА». Навроцький наступного дня оголосив про намір забрати орден. Але за даними розслідування польського видання Espreso, ідея виникла раніше — у проросійських і радикально антиукраїнських колах польського інтернету, а 28 травня депутат «Конфедерації» Гжегож Плачек офіційно звернувся до президента з відповідним проханням.
Навроцький скористався запитом, який йому підготували опоненти євроатлантичного курсу. Результат виявився електорально вигідним: за даними IBRiS, його рейтинг довіри стрибнув на 8,4 відсоткового пункту — до рекордних 54,8%.
Ціна жесту
Зеленський повернув орден через польського посла. Слідом три колишні президенти України — також відмовилися від польських нагород. Прем'єр Туск назвав суперечку потенційною стратегічною помилкою з негативними наслідками для бізнесу: Польща претендує на значну частку контрактів з відновлення України.
- Думки поляків про наслідки рішення для країни розділились рівно навпіл: по 41% вважають, що Польща виграла або програла від цього кроку.
- Туск і Навроцький перебувають у відкритому конфлікті — президент діє всупереч позиції уряду, що є конституційно нормальним для Польщі, але дипломатично руйнівним у воєнний час.
- Реальний бенефіціар ситуації — Москва, яка системно використовує польсько-українську історичну пам'ять як клин у відносинах двох країн.
Розрив між емоцією і стратегією
Дані CBOS фіксують класичний феномен: люди можуть одночасно схвалювати дію та усвідомлювати, що вона контрпродуктивна. 73% поляків, які вважають, що політики навмисно загострюють ситуацію, — це не меншість скептиків. Це більшість, яка голосує за рішення, але не вірить у його мотиви.
Якщо Варшава і Київ не узгодять спільний механізм для вирішення суперечок щодо історичної пам'яті до наступних переговорів про членство України в ЄС, подібні кризи будуть повторюватись щоразу, коли комусь із польських політиків знадобляться рейтингові очки.
