Більше дронів — більше втрат. Паліса пояснив механіку зростання російських втрат

Україна наростила застосування ударних БпЛА і зараз має загальну перевагу над противником — але Курська операція показала, що локальна перевага в дронах на оптоволокні вже вирішувала результат бою.

192
Поділиться:
Військовий з дроном (Ілюстративне фото: Генштаб)

Заступник голови Офісу президента Павло Паліса в інтерв'ю РБК-Україна назвав збільшення застосування ударних дронів однією з ключових причин зростання втрат російської армії. Це не декларація — це висновок з конкретного аналізу операцій.

Від паритету до переваги

За словами Паліси, ще в першій половині 2024 року Україна була далека від паритету з Росією в застосуванні ударних FPV-дронів. Саме тоді фіксувалося різке збільшення їх використання противником, і це прямо впливало на темпи просування росіян уздовж лінії фронту.

Ситуація змінилась. Зараз, за оцінкою Паліси, Україна має загальну перевагу в застосуванні ударних БпЛА — якщо дивитися на загальний баланс по фронту.

Урок Курська: оптоволокно як тактичний аргумент

Паліса окремо зупинився на аналізі російської контрнаступальної операції на Курському напрямку. Там противник мав значну перевагу в дронах на оптоволокні — кабельних FPV, які не глушить жодна система РЕБ.

«Частково це і забезпечило потрібний для них результат»

Павло Паліса, заступник голови ОП, в інтерв'ю РБК-Україна

Це визнання важливе: не чисельність, не авіація — а конкретний тип дрона в конкретному районі схилив тактичні шальки. Оптоволоконні FPV не залежать від радіозв'язку, тому системи радіоелектронної боротьби проти них неефективні. Росія це зрозуміла й використала на Курщині раніше, ніж Україна встигла відповісти симетрично.

Що змінилося на фронті

За даними CSIS, Росія втратила близько 1,2 мільйона бійців з лютого 2022 року, з яких приблизно 415 тисяч — у 2025-му. ISW фіксував випадки, коли одна атака силою близько 500 осіб коштувала противнику до 405 втрат за день. Темпи просування при цьому — від 15 до 70 метрів на добу.

Відповідно до аналізу CEPA, протягом 2025 року Росія адаптувалась: переміщала техніку, артилерію та вузли управління за межі досяжності більшості українських дронів ближнього радіусу — приблизно на 15–20 км від лінії фронту. Водночас Україна нарощує далекобійний компонент: влітку 2025-го дрони вражали російські НПЗ на відстані понад 1800 км.

  • FPV-дрони — домінують у зоні безпосереднього контакту, ефективні проти піхоти й легкої техніки
  • Дрони на оптоволокні — нечутливі до РЕБ, Росія застосувала їх системно на Курщині
  • Далекобійні ударні БпЛА — б'ють по логістиці, паливу й інфраструктурі глибоко в тилу

Що це означає

Паліса не говорить про перелом — він описує механіку. Якщо перевага в конкретному типі дрона в конкретному районі вже визначала результат Курської операції, то питання не в загальному балансі БпЛА, а в тому, хто швидше насичує потрібний тип у потрібному місці.

Якщо Україна збереже темп виробництва оптоволоконних FPV і закриє той розрив, який Росія використала на Курщині, — чи зміниться не лише статистика втрат, а й динаміка на конкретних напрямках, де зараз тиск найсильніший?

Новини світу

Політика

Підтримка НАТО впала найдужче серед усіх інститутів — на 21,9 відсоткового пункту за пів року. Водночас ставлення до Китаю зросло більше ніж удвічі. Це не розчарування в ідеї — це рахунок за конкретні дії.

1 годину тому
Бізнес

На станції «Браїлів» локомотив підприємства видобувної галузі врізався в поїзд Київ–Перемишль. Це вже не перша критична загроза флоту Hyundai Rotem — парк і без того виснажений війною.

2 години тому