Більше дронів — більше втрат. Паліса пояснив механіку зростання російських втрат

Україна наростила застосування ударних БпЛА і зараз має загальну перевагу над противником — але Курська операція показала, що локальна перевага в дронах на оптоволокні вже вирішувала результат бою.

731
Поділиться:
Військовий з дроном (Ілюстративне фото: Генштаб)

Заступник голови Офісу президента Павло Паліса в інтерв'ю РБК-Україна назвав збільшення застосування ударних дронів однією з ключових причин зростання втрат російської армії. Це не декларація — це висновок з конкретного аналізу операцій.

Від паритету до переваги

За словами Паліси, ще в першій половині 2024 року Україна була далека від паритету з Росією в застосуванні ударних FPV-дронів. Саме тоді фіксувалося різке збільшення їх використання противником, і це прямо впливало на темпи просування росіян уздовж лінії фронту.

Ситуація змінилась. Зараз, за оцінкою Паліси, Україна має загальну перевагу в застосуванні ударних БпЛА — якщо дивитися на загальний баланс по фронту.

Урок Курська: оптоволокно як тактичний аргумент

Паліса окремо зупинився на аналізі російської контрнаступальної операції на Курському напрямку. Там противник мав значну перевагу в дронах на оптоволокні — кабельних FPV, які не глушить жодна система РЕБ.

«Частково це і забезпечило потрібний для них результат»

Павло Паліса, заступник голови ОП, в інтерв'ю РБК-Україна

Це визнання важливе: не чисельність, не авіація — а конкретний тип дрона в конкретному районі схилив тактичні шальки. Оптоволоконні FPV не залежать від радіозв'язку, тому системи радіоелектронної боротьби проти них неефективні. Росія це зрозуміла й використала на Курщині раніше, ніж Україна встигла відповісти симетрично.

Що змінилося на фронті

За даними CSIS, Росія втратила близько 1,2 мільйона бійців з лютого 2022 року, з яких приблизно 415 тисяч — у 2025-му. ISW фіксував випадки, коли одна атака силою близько 500 осіб коштувала противнику до 405 втрат за день. Темпи просування при цьому — від 15 до 70 метрів на добу.

Відповідно до аналізу CEPA, протягом 2025 року Росія адаптувалась: переміщала техніку, артилерію та вузли управління за межі досяжності більшості українських дронів ближнього радіусу — приблизно на 15–20 км від лінії фронту. Водночас Україна нарощує далекобійний компонент: влітку 2025-го дрони вражали російські НПЗ на відстані понад 1800 км.

  • FPV-дрони — домінують у зоні безпосереднього контакту, ефективні проти піхоти й легкої техніки
  • Дрони на оптоволокні — нечутливі до РЕБ, Росія застосувала їх системно на Курщині
  • Далекобійні ударні БпЛА — б'ють по логістиці, паливу й інфраструктурі глибоко в тилу

Що це означає

Паліса не говорить про перелом — він описує механіку. Якщо перевага в конкретному типі дрона в конкретному районі вже визначала результат Курської операції, то питання не в загальному балансі БпЛА, а в тому, хто швидше насичує потрібний тип у потрібному місці.

Якщо Україна збереже темп виробництва оптоволоконних FPV і закриє той розрив, який Росія використала на Курщині, — чи зміниться не лише статистика втрат, а й динаміка на конкретних напрямках, де зараз тиск найсильніший?

Новини світу

Фінанси

ЄС передає Україні черговий транш прибутків від заморожених активів рф — цього разу на тлі масованої атаки. Але поки Брюссель погоджує сотні мільйонів щоквартально, план на 140 млрд євро "репараційного кредиту" залишається заблокованим.

20 годин тому
Бізнес

Компанія, що будує дороги, стала єдиним учасником аукціону і забрала Котовський виноробний завод удвічі дешевше стартової ціни. Це вже другий випадок за рік, коли актив держвиноробства переходить не профільному гравцю, а орендарю чи суміжному бізнесу.

20 годин тому