Протягом останніх тижнів Греція опинилася в епіцентрі однієї з найгостріших дискусій всередині НАТО: що робити з ракетами, які й так скоро доведеться списати.
Запит, який складно відхилити — і складно прийняти
За даними eKathimerini з посиланням на поінформованих співрозмовників, Україна звернулася до Греції з проханням надати до 200 ракет-перехоплювачів PAC-2 із грецьких батарей Patriot. Ключовий аргумент української сторони: частина цих ракет перебуває на озброєнні ВПС Греції вже 23 роки і наближається до межі технічного ресурсу. Тобто Афінам так чи інакше доведеться їх утилізувати або дорого модернізувати.
Цей запит з'явився після того, як попередні переговори щодо можливої передачі частини з шести грецьких батарей Patriot — тобто самих комплексів — не завершилися угодою. Нині Київ не просить систем: лише боєприпаси.
НАТО та ЄС відкрито підтримують цей запит, тиснучи на Афіни. Однак грецький уряд поки що не дав публічної відповіді — ні «так», ні «ні».
Чому саме зараз це критично
Контекст, у якому надійшов цей запит, пояснює його терміновість. Як повідомляє Bloomberg з посиланням на дані Повітряних сил України, здатність ЗСУ збивати російську балістику різко погіршилася: під час одного з нічних ударів Україна не перехопила жодної з 23 ракет «Іскандер-М» та шести високошвидкісних «Цирконів» і «Онікс».
«Серйозний дефіцит» ракет-перехоплювачів унеможливлює перехоплення балістичних ракет Росії.
— Повітряні сили України, офіційна заява
За оцінкою ISW, Росія може навмисно нарощувати удари балістичними ракетами саме зараз — поки Україна не запустила власне виробництво ракет до Patriot, на яке США видали ліцензію. Виробничий процес займе час, якого в ЗСУ немає.
Грецький розрахунок: суверенітет чи союзницький обов'язок
Позиція Афін не є суто ірраціональною. Греція — єдина країна НАТО, що межує із Туреччиною і має невирішені двосторонні суперечки. Шість батарей Patriot — це не надлишок, а основа національної ППО. Крім того, одна з грецьких батарей вже розміщена в Саудівській Аравії в рамках двосторонньої угоди, яку Афіни продовжили у 2024 та 2025 роках — свідомо, не ставлячи питання про переадресацію.
Водночас аргумент про «старі ракети» підриває позицію Греції зсередини: якщо PAC-2 справді на межі ресурсу, відмова передати їх виглядає як вибір між двома видами втрати — тактичної чи репутаційної всередині Альянсу.
Принципова різниця між PAC-2 та PAC-3 у цьому контексті також важлива: PAC-2 підривається поблизу цілі й ефективніший проти аеродинамічних цілей і крилатих ракет, тоді як PAC-3 — це ударний перехоплювач для балістики. Проте в умовах тотального дефіциту навіть PAC-2 знижує навантаження на батареї й дає змогу економити PAC-3 на справжні балістичні загрози.
Що далі
Якщо Греція погодиться, прецедент матиме значення за межами цієї угоди: це відкриє дискусію про те, чи зобов'язані союзники передавати боєприпаси з обмеженим залишковим ресурсом замість їх утилізації. Якщо відмовить — тиск усередині НАТО зросте, але вже без аргументу про «ракети, що старіють».
Ключова умова для відповіді Афін: чи отримає Греція від союзників конкретні гарантії щодо компенсації боєприпасами PAC-3 або пришвидшеної інтеграції в спільну систему ППО Альянсу — чи знову залишиться зі словами підтримки без зобов'язань.
