Клімкін про польсько-український діалог: «Формула взаємного пробачення вже не працює»

Колишній міністр закордонних справ України вважає, що розмова з поляками необхідна, але на принципово нових засадах — без ритуальних жестів і зі збереженням власної позиції.

614
Поділитися:
Павло Клімкін (Скриншот з відео LIGA.net)

Павло Клімкін, який очолював МЗС України у 2014–2019 роках, публічно відкинув модель польсько-українського примирення, що десятиліттями вважалася робочою. За його словами, формула «пробачаємо і просимо пробачення» — та сама, що у 1965 році дозволила єпископам двох країн зробити перший крок до зближення, — більше не відповідає реальності.

«Ми не повернемося в реальність, де ця формула працює», — заявив Клімкін, уточнивши при цьому, що сам діалог між українцями та поляками вважає «можливим і важливим».

Тут — принциповий розрив. Відмова від ритуального жесту ще не є відмовою від розмови. Але вона одразу ставить питання: а на яких засадах тоді? Взаємне пробачення передбачало симетрію — обидві сторони визнають провину, обидві просять вибачення. Нова рамка, яку пропонує Клімкін, цієї симетрії не містить, принаймні публічно.

Контекст важливий. Польсько-українська історична суперечка — передусім Волинська трагедія 1943 року — останніми роками знову загострилася. Варшава наполягає на тому, щоб Україна визнала події геноцидом поляків; Київ уникає цього формулювання, наголошуючи на взаємному насильстві та складності тогочасної ситуації. На цьому тлі будь-яке публічне висловлювання колишнього міністра набуває ваги позиції, а не лише особистої думки.

Клімкін не деталізував, яку саме модель діалогу він вважає прийнятною. Це або обережність, або відсутність готової відповіді — обидва варіанти однаково красномовні для людини з його досвідом.

Для України питання не суто символічне. Польща залишається ключовим транзитним коридором для зброї, одним із найпотужніших лобістів українських інтересів у ЄС і НАТО, і водночас — внутрішньополітичним гравцем, де тема Волині регулярно з'являється в передвиборчих кампаніях. Розрив між стратегічним партнерством у сьогоденні й незакритим рахунком в історії — це не абстракція, а щоденне операційне навантаження на дипломатію обох країн.

Питання, яке залишає позиція Клімкіна відкритим: якщо стара формула не працює, а нова ще не сформульована — чи можливий змістовний діалог до того, як Україна публічно визначить, що саме готова визнати, а що — ні?

Новини світу

Схожі новини

Політика

Пів року мовчання закінчилося двома турами перемовин за три доби — але жодна зі сторін не взяла на себе нових зобов'язань. Політолог Олексій Буряченко пояснює, чому "розморозка" діалогу вигідна всім учасникам одночасно і саме тому нічого не гарантує.

Політика

Колишній спецпредставник США Курт Волкер описує внутрішню пастку Кремля: продовження бойових дій руйнує саму державу, яку Путін нібито захищає. Естонський військовий історик Юрій Кочінев вважає, що Росія вже пройшла точку неповернення.

Політика

Прем'єр Корецький призначив нових виконуючих обов'язки міністрів оборони та закордонних справ. Реорганізація міністерств розпочата — але питання механізмів контролю залишається відкритим.