Сергій Кислиця, постійний представник України при ООН, публічно поставив Нью-Делі незручне запитання: чи помічає Індія закономірність між візитами Моді до Путіна і наступними масованими ракетними атаками на українські міста?
Дипломат нагадав конкретний приклад. Влітку 2024 року, коли індійський прем'єр перебував із офіційним візитом у Москві й демонстративно обіймався з Путіним, російська ракета вдарила по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві. Загинули діти. Моді тоді висловив «біль і гнів» — але вже після того, як фото обіймів облетіло весь світ.
Кислиця не звинуватив Індію в співучасті. Його теза точніша і від того гостріша: «особливий та привілейований партнер» Росії — офіційний статус, яким пишається Нью-Делі, — функціонує без жодного механізму відповідальності. Індія купує російську нафту зі знижкою, нарощує товарообіг, забезпечує Москві дипломатичне прикриття на міжнародних майданчиках — і при цьому позиціонує себе як нейтрального миротворця.
Цей дисонанс — не нова тема, але Кислиця загострив її через конкретну людину під завалами конкретної лікарні. Саме так працює аргумент, який важко відбити процедурними формулюваннями про «багатовекторність» індійської зовнішньої політики.
Нью-Делі традиційно відповідає, що підтримує дипломатичне врегулювання і «турбується про всі сторони». Але турбота без тиску — це позиція, яка вигідна тому, хто продовжує наступ.
Питання, яке після слів Кислиці висить у повітрі: чи змінить Індія риторику на дії — і якщо так, то якою має бути конкретна ціна за наступний обійм із Путіним?
