20 травня 2026 року британське Міністерство торгівлі без публічних заяв видало генеральну торгову ліцензію: відтепер до Великобританії можна ввозити дизель і авіаційне пальне, вироблене з російської нафти в третіх країнах — зокрема в Індії та Туреччині. Ліцензія набрала чинності того самого дня й діє «безстроково з можливістю перегляду».
Окремим документом Лондон також тимчасово — до 1 січня 2027 року — послабив санкції на морське перевезення скрапленого газу з певних російських заводів.
Схема проста: перефарбувати в Індії — і вперед
Формально Британія не скасовувала санкцій проти Росії. Вона лише відкласла набрання чинності забороною на продукти, похідні від російської сировини. Практичний ефект інший: якщо російська нафта пройшла мінімальну переробку в Індії чи Туреччині, вона знову стає прийнятною для британського ринку. Саме цей «ланцюжок відмивання» роками використовує тіньовий флот — і саме його критики називають головною лазівкою в санкційному режимі.
«Зараз не час послаблювати санкції проти Росії, тому що Росія фактично виграє від війни в Ірані, отримуючи значні надприбутки через вищі ціни на енергоносії».
Валдіс Домбровскіс, єврокомісар з питань економіки, 21 травня 2026
Домбровскіс уточнив, що рішення Лондона стало для ЄС несподіванкою, і пообіцяв якнайшвидше обговорити його з британською стороною. Обурення Брюсселя посилюється хронологією: буквально за день до цього міністри фінансів G7 у спільній заяві підтвердили «непохитну прихильність» до збереження жорстких санкцій проти Москви.
Стармер розлютив навіть власну партію
Уряд Кіра Стармера провів рішення максимально тихо — без пресконференцій і парламентських дебатів. Як повідомляє Politico, це спровокувало критику не лише з боку опозиції, а й усередині Лейбористської партії. Лідерка консерваторів Кемі Баденок написала в X: після 18 місяців гасел про «протидію Путіну» уряд мовчки відкрив двері для російських нафтопродуктів.
Торговий міністр Кріс Брайант визнав, що ліцензію було оформлено «незграбно» і вона створила «хибне враження». За даними Bloomberg, він пообіцяв «призупинити» її — але лише тоді, коли ринкова ситуація це дозволить. Поки що такого вікна немає.
Іранська війна як спільний знаменник
Офіційне пояснення Лондона — енергетична криза, спричинена закриттям Ормузької протоки в умовах американо-ізраїльсько-іранського конфлікту. У квітні 2026 року авіаційна галузь Європи попередила про ризик дефіциту керосину напередодні піку туристичного сезону. США ще раніше двічі поновлювали виняток для російської нафти в морі — Британія, фактично, повторила цей крок, але вже для переробленого пального.
- Ліцензія поширюється на дизель і авіапальне, вироблені з російської сировини в будь-якій третій країні.
- Окремий виняток — морський СПГ з конкретних російських підприємств, діє до кінця 2026 року.
- Компанії зобов'язані вести записи, але механізму зовнішнього контролю документ не передбачає.
- Станом на квітень 2026 року Лондон так і не конфіскував жодного судна тіньового флоту — через «міжвідомчі суперечки».
Голова санкційної політики України Владислав Власюк не приховував незгоди: за його словами, тиск на Росію має лише зростати, а стабільність ринку слід забезпечувати через усунення першопричин — тобто вирішення ситуації навколо Ормузу, а не через купівлю більше російської нафти.
Якщо Ормузька протока залишатиметься закритою до осені, питання не в тому, чи підуть на подібні поступки інші країни ЄС — а в тому, чи збережеться у Брюсселя інструментарій, щоб їм у цьому відмовити.
