У вівторок, 7 квітня, Рада Безпеки ООН провалила резолюцію щодо Ормузької протоки: 11 голосів «за», два проти — Росія та Китай, утримались Колумбія й Пакистан. Вето заблокувало документ, хоча до фінального голосування він втратив майже все своє змістовне наповнення.
Що було в оригіналі — і що залишилось
Первісний бахрейнський проєкт посилався на Главу VII Статуту ООН і уповноважував держави «використовувати всі необхідні засоби» для забезпечення проходу через протоку, включно з придушенням спроб її блокування. Текст також передбачав готовність Ради запровадити санкції.
Китай наклав вето вже на цю версію, тому впродовж кількох днів переговорів текст планомірно пом'якшувався. Із фінального варіанту прибрали авторизацію сили, посилання на Главу VII і санкційні механізми — документ фактично зводився до заклику координувати оборонні зусилля для відновлення судноплавства. Росія і Китай заветували й це.
«Ніхто не повинен миритися з тим, що вони тримають світову економіку під прицілом. Але сьогодні Росія і Китай змирились»
Майк Волтц, посол США при ООН
Чому Ормуз — це не лише близькосхідна проблема
Через Ормузьку протоку проходить близько 20–25% світової морської торгівлі нафтою і стільки ж скрапленого природного газу. Щодня це приблизно 15 мільйонів барелів нафти — обсяг, який неможливо повністю перекрити наземними трубопроводами: їхня максимальна пропускна здатність становить лише близько 3 мільйонів барелів. Увесь LNG іти суходолом не може фізично.
Криза почалась наприкінці лютого 2026 року після спільних ударів США та Ізраїлю по Ірану. Тегеран у відповідь фактично заблокував протоку, що спричинило стрибок цін на енергоносії — відчутний і в Україні: здорожчало пальне, зросло навантаження на газовий ринок.
Голосування — за годину до дедлайну Трампа
Символічний контекст голосування: воно відбулось за кілька годин до встановленого президентом США Дональдом Трампом терміну — 8 вечора за східним часом, після якого він погрожував ударами по цивільній інфраструктурі Ірану: електростанціях і мостах. Того ж ранку Трамп заявив, що готовий знищити «всю цивілізацію» країни, якщо протоку не відкриють.
Навіть якби резолюція пройшла, вона навряд чи вплинула б на перебіг бойових дій: документ не містив жодного примусового механізму. Але символічне значення консенсусу Ради Безпеки було б іншим.
- 11 країн підтримали резолюцію, зокрема США, Франція, Велика Британія та Бахрейн
- Росія і Китай заблокували — вдруге після первісного тексту
- Колумбія і Пакистан утримались
- Серед «за» — Данія, Греція, Панама, Ліберія, Латвія, Сомалі, ДР Конго
Якщо Іран не відкриє протоку до переговорів щодо ядерної угоди — яку США і Тегеран, за повідомленнями, обговорюють паралельно, — питання про те, чи залишиться Рада Безпеки дієвим інструментом у енергетичних кризах, стане риторичним.
