У березні Трамп заявив в Овальному кабінеті, що в Ірану залишилося «десь 18–19 відсотків» ракетного потенціалу. Засекречені оцінки розвідки, датовані початком травня, показують іншу цифру — близько 70%.
Що показують оцінки
За даними NYT з посиланням на джерела, ознайомлені з матеріалами розвідки, Іран відновив оперативний доступ до 30 із 33 ракетних об'єктів вздовж Ормузької протоки — стратегічного маршруту, через який проходить близько 20% світових поставок нафти. Окремо Washington Post повідомив, що Тегеран зберіг приблизно 75% мобільних пускових установок і близько 70% довоєнного запасу ракет — як балістичних (для ударів по регіону), так і крилатих (для цілей на морі та на суші).
Близько 90% підземних сховищ ракет розвідка оцінює як «частково або повністю боєздатні». Це означає, що іранські ракети, здатні уражати американські кораблі в протоці, залишаються під рукою — попри авіаційну кампанію, яка тривала з 28 лютого до перемир'я 8 квітня.
Ціна операції для США
Паралельно NYT розкрив витрати американської сторони: під час операції Epic Fury було використано близько 1 100 далекобійних стелс-крилатих ракет — майже весь наявний запас. Додатково — понад 1 000 ракет Tomahawk (приблизно десятирічна норма виробництва) та понад 1 300 перехоплювачів Patriot (більше двох років виробництва за темпами 2025 року). Поповнення цих запасів займе роки.
Реакція Пентагону
«Іранські військові розгромлені. Той, хто стверджує, що вони відновили свій потенціал, — або маячить, або є рупором ІРГК».
Прессекретар Пентагону Олівія Велс — у відповідь на запит NYT
Міністр оборони Піт Хеґсет запустив розслідування ФБР щодо витоку засекреченої оцінки Розвідувального управління Міністерства оборони (DIA). Попередній звіт DIA, за його словами, був «попереднім, з низьким рівнем достовірності» і зливався з медіа людьми, «які мали порядок денний». Сам Хеґсет на квітневій прес-конференції заявляв, що операція «знищила іранські збройні сили та зробила їх небоєздатними на роки».
Тактичний вибір із наслідками
Американські військові планувальники зробили ставку на удари по фіксованій інфраструктурі — шахтах, командних пунктах, заводах. Мобільні пускові установки, розосереджені по країні, виявилися значно складнішою ціллю. Саме вони становлять найбільший оперативний ризик для флоту США в Ормузькій протоці — де тривають переговори про умови припинення блокади.
- 30/33 — ракетних об'єктів біля Ормузу повернули оперативний доступ
- ~70% — довоєнного запасу ракет збережено
- ~75% — мобільних пускових установок залишаються в строю
- ~90% — підземних сховищ частково або повністю боєздатні
Іранське керівництво зазнало серйозних втрат серед старших офіцерів, а економіка — під тиском блокади та санкцій. Але військовий потенціал, який залишився, ставить під сумнів ключову передумову, на якій Вашингтон будує позицію на переговорах: що Тегеран змушений поступатися з позиції слабкості.
Якщо наступний раунд переговорів по Ормузу провалиться — і США відновлять удари, — розвідувальні оцінки вказують, що мобільна іранська артилерія залишається здатною закрити протоку для судноплавства. Чи врахував Білий дім цю асиметрію в своїх червоних лініях — поки не відомо.
