17 липня Сейм Польщі одностайно ухвалив постанову з нагоди 83-х роковин Волинської трагедії. Документ вшановує пам'ять жертв «геноциду, вчиненого на східних землях Другої Речі Посполитої українськими націоналістами» у 1939–1947 роках, наголошує на пошуку, ексгумації та гідному похованні загиблих. Паралельно — і це ключова деталь — Сейм висловив вдячність українцям, які ризикували життям, рятуючи польських сусідів.
Одностайність голосування, однак, не означає єдності позицій. Перед фінальним голосуванням польські депутати відхилили поправки, що містили прямі звинувачення на адресу Києва: перешкоджання ексгумаціям, спотворення історичної правди, героїзація «винуватців злочинів». У підсумковому тексті ці формулювання відсутні — Сейм підтвердив «прагнення до дружнього співіснування» і закликав ставити вище те, що об'єднує дві країни.
Що саме не увійшло до тексту — і чому це важливо
Відхилені поправки готувала опозиція. Їхня логіка вписується в ширшу кампанію: раніше в польському Сеймі відбулося перше читання президентського законопроєкту, який передбачає кримінальну відповідальність за публічне пропагування ідеології ОУН та УПА. МЗС України у відповідь на той законопроєкт закликало Варшаву утриматися від «ескалаційних кроків».
«Україна розраховує на конструктивний і фаховий діалог з Польщею та виступає за продовження спільної роботи істориків, пошукових та ексгумаційних місій».
МЗС України, 17 липня 2025
У відомстві також нагадали, що 11 липня українська сторона на найвищому рівні вшанувала пам'ять усіх жертв трагедії — українських і польських. До заходів на Волині приєднався міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
Контекст: від ордена до кримінального кодексу
Нинішня постанова — не перша за рік. У червні 2025-го польський парламент ухвалив закон про встановлення 11 липня Національним днем пам'яті поляків — жертв того, що в Польщі офіційно називають геноцидом. МЗС України тоді заявило, що таке рішення суперечить духу добросусідських відносин.
Загострення відносин набрало нового обертів наприкінці травня: Зеленський надав Окремому центру Сил спеціальних операцій найменування «імені Героїв УПА». Президент Польщі Кароль Навроцький у відповідь ініціював позбавлення Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі, врученої ще в 2023 році. Зеленський став другою людиною в польській історії, якої позбавили цієї відзнаки.
- Після тижня ескалації голова Офісу президента Кирило Буданов здійснив неанонсований візит до Варшави — для переговорів щодо ситуації навколо підрозділу.
- В Україні УПА є символом збройної боротьби за незалежність; у Польщі — передусім асоціюється з масовим убивством польського цивільного населення.
- Ексгумаційні роботи після відновлення співпраці тривають — зокрема на Львівщині — але питання їх масштабу лишається відкритим.
Формула «взяли до відома» — дипломатична нейтральність, яка не є ані засудженням, ані схваленням. Питання в тому, чи буде відповіддю на неї конкретний переговорний формат: якщо кримінальний законопроєкт проти «ідеології ОУН та УПА» пройде в Польщі друге читання, дипломатичний нейтралітет Києва стане значно важчим для утримання.
