277-метровий танкер Arctic Metagaz, збудований у 2003 році, дрейфує на північ від лівійського Бенгазі після того, як 22 квітня трос обірвався через шторм. Це вже не перший обрив: за даними The Maritime Executive, протягом вихідних перед цим трос рвався кілька разів, але буксирам щоразу вдавалося повторно зачепити судно. Тепер — ні.
Що на борту і чому це не просто аварія
За даними Управління портів і морських перевезень Лівії, танкер несе 60 000 тонн скрапленого природного газу (охолодженого до −160 °C), охолоджувального агента та сотні тонн важкого мазуту і дизелю. Два з чотирьох газових резервуарів вважаються цілими — але точний обсяг залишку вантажу невідомий. Ще 17 березня, за тиждень до першої спроби буксирування, італійська влада попереджала: судно «може вибухнути в Середземному морі будь-якої миті». Лівійські порти зобов'язали всі кораблі триматися не ближче ніж за 10 морських миль.
Додатковий ризик — близькість до нафтових родовищ. Під час попереднього дрейфу танкер підходив на менш ніж 10 миль до платформ Bouri та Al-Jurf; буксири тоді поставили на готовність.
Звідки взявся цей корабель
Arctic Metagaz — частина «тіньового флоту» Росії. Судно, раніше відоме як Berge Everett і зареєстроване в Сінгапурі, потрапило під санкції США за перевезення скрапленого газу з проекту «Арктик СПГ-2», який фінансує воєнні витрати Росії. Маршрут перед аварією: завантаження з плавучого сховища Saam FSU біля Мурманська 18 лютого — далі навколо Британії та Іспанії — курс на єгипетський Порт-Саїд.
«За даними Starboard Maritime Intelligence, ввечері 2 березня Arctic Metagaz вимкнув систему автоматичної ідентифікації (AIS) після виходу з виключної економічної зони Мальти. Це пряме порушення міжнародного морського права».
UNITED24 Media, з посиланням на Ukrainian military intelligence
У ніч з 3 на 4 березня на борту стались вибухи та пожежа. Всі 30 членів екіпажу — громадяни Росії — встигли покинути судно і були врятовані. Москва звинуватила Київ у атаці морськими дронами Magura V5, запущеними з лівійського узбережжя поблизу Меллати. За даними розслідування RFI, удар прийшовся в машинне відділення. Україна офіційно не коментувала інцидент.
Юридична прогалина посеред моря
Росія публічно зайняла просту позицію: після того як екіпаж залишив судно, відповідальність переходить до тієї країни, у водах якої воно опиняється. Лівія, Мальта та Італія почергово відстежували танкер у своїх пошуково-рятувальних зонах — і почергово утримувалися від прямого втручання. ЄС виділив ресурси на моніторинг позиції судна, але не на рятувальну операцію.
- Президент Управління портів Лівії звернувся до ІМО та ЄС із проханням про допомогу, наголосивши: це «не лише лівійська проблема».
- Сили Халіфи Хафтара направили до танкера патрульне судно і водолазів — для спостереження, не для буксирування.
- Лівійська національна нафтова компанія раніше залучила до операції рятувальну фірму через структуру Mellitah Oil & Gas у партнерстві з італійською Eni — але операція не завершилась успіхом.
За даними організації Clean Arctic Alliance, WWF ще в березні попереджав про загрозу для одного з найбагатших на біорізноманіття куточків Середземномор'я. Паралельно ІМО готувалась розглядати відповідальність за морські паливні аварії на своїх квітневих сесіях — і Arctic Metagaz став мимовільним аргументом у цій дискусії.
Що далі
Танкер дрейфує. Трос обірваний. Буксир не може підійти через технічні проблеми. На борту — нестабільний вантаж із потенціалом для вибуху або масштабного розливу.
Питання, яке ця ситуація ставить ребром: якщо ні ІМО, ні ЄС, ні жодна з прибережних держав не візьме на себе формальну відповідальність за буксирування до того, як зміниться напрямок вітру — хто платитиме за ліквідацію наслідків, коли судно сяде на мілину або розламається?
