У першій половині листопада в Абу-Дабі планують першу технічну зустріч України, США і Росії у відновленому форматі. Про це повідомляв УНІАН. Дати точнішої немає. Це зустріч не лідерів, а технічних груп, тобто людей, які мають напрацювати конкретні кроки, а не підписувати великі домовленості.
Що Київ хоче отримати
Зеленський назвав три напрями. Перший – деескалаційні кроки в енергетиці. Другий – на морі. Третій – обмін полоненими з поверненням людей додому. Окремим пунктом іде обговорення формату зустрічі на рівні лідерів.
Для людей ці пункти цілком практичні. Енергетика – це обстріли станцій і графіки відключень, які відчувають і в Києві, і на Київщині. Море – це безпека портів і суден, а отже експорт та ціни. Полонені – це родини, які чекають новин. У фактах, якими ми користуємося, немає конкретних параметрів: що саме означатимуть «деескалаційні кроки» і чи погодилася на них Москва. Поки це перелік очікувань, а не домовленість.
Звідки взялася зустріч
27 жовтня лідери Фінляндії та Норвегії Александр Стубб і Йонас Гар Стьоре провели пряму розмову з Путіним. Після цього вони окремо зв'язалися із Зеленським. Той розповів, що співрозмовники передали відчуття: росіяни серйозно налаштовані на зустріч в Абу-Дабі.
Це оцінка з вторих рук, і вона не гарантує результату. Київ має слова двох європейських лідерів про враження від розмови, але не має публічно підтверджених зобов'язань Москви. Зеленський подякував Стубббу і Стьоре за підтримку української дипломатії та спільних із партнерами мирних зусиль. Обговорювали й підготовку тристоронньої зустрічі на рівні команд, йдеться в повідомленні Інтерфакс-Україна.
«Нічого за нашою спиною»
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга приїхав до Гельсінкі на зустріч із міністрами Нордичних країн. Там він наголосив, що Україна робить усе, аби за її спиною нічого не вирішували.
В інтерв'ю Helsingin Sanomat він додав, що місце можливої зустрічі лідерів для України не принципове, якщо це не Москва і не Білорусь. Серед можливих результатів такої зустрічі Сибіга назвав обмін полоненими та повернення викрадених дітей.
У наданих нам матеріалах немає прямої заяви Сибіги про те, що рівень делегацій в Абу-Дабі недостатній для найчутливіших тем. Немає й формулювання про вимогу «єдиного голосу Європи». Є лише принцип: рішення про Україну не ухвалюють без України. Логіка тут зрозуміла, але це наш висновок, а не цитата. Технічні групи можуть підготувати обмін полоненими чи правила для моря. Питання дітей і статусу територій без політичного рівня не закривають.
Діти і європейське представництво
Діти – найболючіша частина порядку денного. Раніше ми писали, що Лубінець зустрівся з російською омбудсманкою, підозрюваною у їх депортації. Вже тоді було видно, наскільки це складний канал.
Друге питання – хто говоритиме від Європи. У нашому матеріалі про те, хто реально може представляти Європу на переговорах з Росією, йдеться про те саме: розрізнені контакти окремих лідерів із Путіним важко назвати спільною позицією. Розмова Стубба і Стьоре з Путіним показує, що такі контакти вже відбуваються.
Що далі
Абу-Дабі покаже одне: чи є в Москви готовність до конкретних кроків, а не лише до розмов про формат. Тест простий. Якщо після зустрічі з'являться перші домовленості щодо обміну полоненими чи безпеки на морі й в енергетиці, розмова про зустріч лідерів набуде змісту. Якщо ж усе обмежиться обговоренням формату, це буде ще один раунд без результату.
Поки відкритим лишається питання: чи погодиться Москва на кроки, які можна перевірити, і чи будуть там люди з повноваженнями говорити про дітей?
