7–8 липня в Анкарі відбувся 36-й саміт НАТО. Україна їхала туди з дефіцитом Patriot-перехоплювачів, що вже позначився на втратах: у ніч перед самітом жоден із 23 балістичних ракет Росії не був збитий, загинуло щонайменше 22 людини в Київській області. Виходила з саміту — з ліцензією на власне виробництво.
Ранок гніву, вечір «любові»
Трамп прилетів у Туреччину в наступальному настрої. Ще до відкриття основної сесії він заявив журналістам, що «дуже злий на НАТО» — через відмову союзників підтримати американські зусилля щодо контролю над Гренландією та через небажання Європи долучитися до кампанії проти Ірану. На зустрічі з Ердоганом він повторив, що Гренландія «має бути під контролем США, а не Данії», і натякнув на можливий вивід американських військ із Європи.
Але до вечора картина змінилася. На спільній пресконференції із Зеленським Трамп назвав саміт зустріччю «єдності й величезної любові» та похвалив союзників за прогрес у витратах на оборону. Як зафіксував Al Jazeera, саме тоді він оголосив про передачу Україні ліцензії на виробництво ракет для Patriot — назвавши систему «елітним обладнанням».
«Ми дамо їм право... покажемо, як виробляти Patriot»
Дональд Трамп, спільна пресконференція із Зеленським, Анкара, 8 липня 2026
Що конкретно отримала Україна
- Ліцензія на виробництво ракет Patriot на українській території — перший подібний випадок: США роками відмовляли іноземним партнерам у цій технології. За оцінкою FPRI, це критично важливо, бо Patriot — одна з небагатьох систем, здатних перехоплювати російські балістичні ракети.
- €70 млрд військової підтримки у 2026 році з підтвердженням «еквівалентних рівнів» у 2027-му — закріплено в підсумковій Анкарській декларації. Сукупно за два роки йдеться про понад €140 млрд від європейських союзників і Канади.
- Підтвердження статті 5 і визначення Росії «довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці» — це прямо суперечить Стратегії національної безпеки адміністрації Трампа 2026 року, яка виключила Росію зі списку безпосередніх загроз для США.
Хто ще виграв — і не Київ
Аналітики звертають увагу на Туреччину. Як зазначає nato.news-pravda.com, Анкара скористалася статусом господарки саміту: Ердоган влаштував союзникам огляд новітніх винищувачів п'ятого покоління й ударних БпЛА власного виробництва, перетворивши політичну подію на виставку ВПК. Для Туреччини, яка балансує між Росією і Заходом, це репутаційний і комерційний бонус одночасно.
Для Вашингтона ліцензійна угода теж не є суто альтруїстичною: американський ВПК знімає з себе навантаження прямих поставок перехоплювачів, зберігаючи технологічну залежність Києва від США. Виробничі ризики й витрати переносяться на українську територію.
Що залишилося без відповіді
Анкарська декларація не містить механізму верифікації зобов'язань щодо €70 млрд — лише «суверенні зобов'язання» союзників. Це та сама конструкція, яку критикували після Гаазького саміту 2025 року. Крім того, внутрішня напруга в Альянсі нікуди не зникла: ЄС під час саміту офіційно нагадав, що «рішення щодо майбутнього Гренландії — справа гренландців і данців», а президент Фінляндії Александр Стубб публічно закликав Трампа «бути холоднішим» в арктичному питанні.
Якщо ліцензія на Patriot — це реальний прорив, то її цінність визначить одна конкретна умова: чи зможе Україна налагодити виробничу лінію достатньо швидко, щоб закрити дефіцит перехоплювачів до наступної зими — до того, як Росія знову масштабує балістичні удари по інфраструктурі.
