Меморандум між США та Іраном підписано електронно — Трамп, Венс і спікер іранського парламенту Галібаф поставили підписи в неділю. Документ зупиняє бойові дії на 60 днів і відкриває Ормузьку протоку протягом 30 днів. Але те, заради чого, власне, і велася ця війна — ядерна програма Ірану, — залишається за дужками: всі питання щодо збагаченого урану, лімітів на збагачення і механізмів перевірки виносяться на окремі переговори, які мають розпочатися в рамках тих самих 60 днів.
За три дні до підписання директор ЦРУ Джон Реткліфф провів серію закритих брифінгів для Трампа та старших радників. Висновок розвідки, за словами трьох джерел Axios: те, як іранські чиновники обговорюють угоду між собою, суперечить тому, що вони транслюють посередникам і американській стороні.
«Розвідка відображає, що наміри Ірану не відповідають їхнім зобов'язанням»
— джерело Axios, обізнане з брифінгами Реткліффа
Скептицизм усередині адміністрації виявився ширшим, ніж один директор ЦРУ. Державний секретар Марко Рубіо та міністр оборони Піт Хеґсет також висловили сумніви щодо МОУ під час внутрішніх нарад. Водночас Венс, спецпосланці Стів Вітковф і Джаред Кушнер — команда, яка вела переговори в Ісламабаді ще в квітні — наполягали на просуванні угоди.
Що підписано і чого там немає
Венс публічно заявив: Іран погодився ніколи не створювати і не набувати ядерну зброю — без часових обмежень, на відміну від СВПД, який встановлював горизонти у 10–15 років. Це подається як якісний прогрес. Але зобов'язання без названого механізму інспекцій — структурно інший документ, ніж зобов'язання із таким механізмом.
На момент підписання Іран зберігає 440,9 кг урану, збагаченого до 60% — за один технічний крок від зброєвого рівня. За оцінками МАГАТЕ, цього достатньо для виробництва до десяти ядерних зарядів. МОУ не зобов'язує Тегеран переміщати чи знищувати цей запас до завершення 60-денних переговорів.
Після американських ударів по Фордо, Натанзу та Ісфагану у червні МАГАТЕ підтвердило суттєві пошкодження — але також зафіксувало, що не може верифікувати, чи призупинив Іран усе збагачення урану. Доступ інспекторів до ряду об'єктів залишається обмеженим.
Логіка Трампа і логіка розвідки
Трамп робить ставку на те, що економічний тиск і військові удари зламали іранський спротив і змусять Тегеран піти на реальні поступки. Реткліфф і Рубіо вказують на протилежне: кожен новий удар, за даними перехоплених переговорів, посилює внутрішню консолідацію режиму, а не готовність до компромісу. Іранські чиновники в приватних розмовах обговорювали, чому американські авіаудари виявилися «менш руйнівними, ніж очікувалося» — що само по собі свідчить про інший розрахунок, ніж той, що транслюється назовні.
У цій розбіжності й лежить реальна ставка наступних 60 днів: не «чи буде угода», а чи містить вона те, що CIA вважає відсутнім — верифікований, примусово виконуваний механізм щодо ядерного матеріалу.
Якщо за два місяці переговори не нарвуться на питання про долю 440 кг збагаченого урану — МОУ стане черговим документом, який зупинив стрільбу, але не вирішив нічого суттєвого. Якщо нарвуться — публічна позиція Тегерана і його внутрішні розрахунки вперше опиняться в одному протоколі.
