У ніч на 1 листопада дрони атакували Нижньогородську область, і, схоже, під удар втретє за три дні потрапив великий російський НПЗ – Кстовський, що належить «Лукойлу». Губернатор Глєб Нікітін підтвердив масовану атаку і сказав, що значних пошкоджень зазнало промислове підприємство в Кстовському районі. Слова «НПЗ» у нього немає.
Нікітін також заявив, що ППО збила понад 100 дронів, а тривогу в регіоні оголосили о 1:01, пише United24 Media. Це все, що підтверджено офіційно. Решту складають з відео, супутникових знімків та оцінок OSINT-аналітиків.
Що кажуть аналітики, а що – влада
За оцінкою OSINT-аналітиків, на яку посилається УНІАН, пожежа виникла в районі установок АВТ-6, АВТ-5 і вісбрекінгу гудрону. Завод переробляє близько 17 млн тонн нафти на рік, це приблизно 340 тисяч барелів на добу. Про АВТ-6 ми вже писали окремо: це установка, що дає половину переробки цього заводу.
Скільки він простоюватиме цього разу, невідомо. Ні влада Росії, ні Генштаб ЗСУ цього не повідомляли. Попередній підтверджений удар був 26 серпня: тоді на НПЗ виникла велика пожежа, і завод призупинив роботу через пошкодження. Звідти й видно різницю: у серпні простій визнали, тепер поки лише «пошкодження підприємства».
Кстовський НПЗ відкрили в 1958 році, з 2001-го він належить «Лукойлу». Там працює близько 2400 людей. Як завод став постійною мішенню, ми розбирали в матеріалі про NORSI як символ стратегії виснаження.
Три дні і одна «пауза»
Хронологія свіжа й дивна. 30 жовтня Wall Street Journal написала, що Україна негласно призупинила удари по російських НПЗ. За даними видання, пауза почалася на початку попереднього тижня й має тривати щонайменше до проміжних виборів у США 3 листопада. Київ офіційно паузу не оголошував.
Далі так:
- 15 жовтня – пожежа на НПЗ у Рязанській області, про яку повідомив губернатор. WSJ називала цей удар останнім перед паузою. Генштаб ЗСУ тоді не коментував.
- 30 жовтня – удар по Новокуйбишевському НПЗ, перша пожежа на російському НПЗ після 15 жовтня.
- 31 жовтня – дрони атакували Північну промислову зону в Уфі, де поруч стоять три НПЗ.
- 1 листопада – Кстово.
Тобто майже два тижні без пожеж на НПЗ, а потім три цілі поспіль. Це збігається з публікацією WSJ за часом, але що це означає, з фактів не видно. Пауза могла закінчитися раніше, ніж писала газета. Або вона була не такою, як її описали. Офіційних пояснень немає.
Чому цей тиск узагалі існує
За даними WSJ, представник Трампа Джаред Кушнер повторив вимогу припинити удари на зустрічі із Зеленським в Осло 20 жовтня. Трамп, як пише Euromaidan Press, неодноразово критикував такі удари на тлі зростання цін на дизель у США. Тобто аргумент для Вашингтона не стратегічний, а споживчий: пальне дорожчає перед виборами.
Для Росії ж наслідки відчутніші. Раніше вона сама визнала, що удари по НПЗ призвели до дефіциту пального по всій країні.
Що перевіряти далі
Для читачів на Київщині, де про удари по нафтопереробці знають не з чуток, корисно стежити за трьома речами. Перше: чи назве Нікітін або «Лукойл» завод і чи повідомлять про зупинку. Друге: чи продовжаться удари після 3 листопада. Якщо так, версія про паузу до виборів лишиться лише версією WSJ. Третє: чи прокоментує Київ хоч щось. Поки що жодного слова від українських офіційних осіб про Кстово у фактах немає.
І головне питання, на яке цих даних не вистачає: три удари за три дні – це кінець паузи чи її відсутність від початку?
