19 квітня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повернулась з Вашингтона з повідомленням, яке підприємці сприйняли як полегшення: МВФ не вимагатиме від України негайного запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців. За її словами, Фонд погодився, що в поточних умовах ця вимога «не є конструктивною».
Але контекст цього «відступу» виглядає інакше, ніж перемога в переговорах.
Три прострочені маяки — і жодного виконаного
Україна не виконала жодного зі структурних маяків, які мала реалізувати до кінця березня 2026 року в рамках програми МВФ Extended Fund Facility. Зокрема йдеться про три ключові зобов'язання: посилення процедури відбору наглядових рад держбанків, ухвалення податкових реформ та призначення голови Державної митної служби за результатами конкурсу.
Хоча уряд і подав частину законопроєктів, Верховна Рада їх не ухвалила — тому зобов'язання вважаються невиконаними. Серед іншого: уряд не подав низку проєктів законів, не затвердив KPI для голови митниці, не опублікував звіт про Національну стратегію доходів і не заповнив вакансії в Раді НБУ.
Що МВФ хотів і чому це викликало спротив
МВФ вимагав від Києва запровадити податок на додану вартість для фізичних осіб-підприємців, які заробляють понад певний поріг. Уряд мав провести відповідні зміни через парламент до 31 березня, але законопроєкт досі очікує навіть схвалення Кабінету міністрів.
Фонд наполягав, що це потрібно для збільшення надходжень до бюджету і детінізації економіки. Вимога викликала масштабні дискусії в Україні, а кілька народних депутатів на умовах анонімності говорили Kyiv Independent, що очікували спроби переглянути умови саме на весняних зустрічах МВФ — через надто низьку популярність норми.
«Зменшіть усе, що можна скоротити у видатках, і збирайте все, що можливо, у податках»
— так аналітики описують типову логіку МВФ при формуванні вимог до меморандуму
Відстрочка — не скасування
Новий чотирирічний кредит МВФ на 8,1 млрд доларів затвердили у лютому 2026 року, перший транш уже виплачено. Але кожен наступний транш буде схвалений лише за умови виконання вимог Фонду.
Вимога щодо ПДВ для ФОП — лише одна з чотирьох податкових реформ у рамках програми. Верховна Рада 7 квітня ухвалила один із законів — продовження військового збору на три роки після завершення воєнного стану. Два інших законопроєкти — про податок на цифрових ритейлерів і на дрібні імпортні посилки — ще не ухвалені.
Тиск на Україну посилився через фінансовий дедлайн: ЄС погодив позику на 90 млрд євро у грудні для покриття двох третин потреб Києва у 2026–2027 роках, але Угорщина заблокувала її через суперечку навколо трубопроводу «Дружба». Прогрес у реформах у рамках ЄС цього тижня розблокував 2 млрд євро, що дасть змогу фінансувати Київ приблизно до середини року.
ПДВ для ФОП не зникло з порядку денного — воно просто не має дати набрання чинності. Свириденко назвала це «подальшими дискусіями». МВФ не відмовився від вимоги, він відклав її — без нового дедлайну.
Якщо до червневого перегляду програми Рада не ухвалить бодай два з трьох податкових законів, що залишилися, другий транш на 8,1 млрд доларів опиниться під реальною загрозою — незалежно від того, яку «гнучкість» обговорювали у Вашингтоні.
