Президенти України і Польщі Володимир Зеленський та Кароль Навроцький провели на полях саміту НАТО в Анкарі двосторонні переговори, що тривали понад годину. Це перша повноцінна зустріч двох лідерів після того, як навесні 2025 року відносини між країнами увійшли в найгостріший за роки конфлікт.
Що стало причиною кризи
Відправна точка — травневий указ Зеленського про присвоєння Окремому центру ССО «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА». Варшава відреагувала жорстко: президент Польщі Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла, і вже наступного дня нагорода повернулася до Варшави відділенням «Нової пошти». На конференцію з відновлення України у Гданську на початку липня Зеленський так і не приїхав.
У цьому контексті зустріч в Анкарі виглядала як спроба зупинити ескалацію, а не як плановий двосторонній діалог.
Що обговорили — і де стіна
За словами Зеленського, переговори охопили три блоки: безпеку, економіку та історичні питання.
«Безумовно, це безпека, і ми розуміємо, що тут у нас один ворог — це Росія. Далі — економіка. Ми в Гданську провели, на мій погляд, успішну конференцію щодо відновлення і відбудови України. Польський бізнес зацікавлений. Ми відкриті до наших польських партнерів. Також обговорювали історичні питання. На мій погляд, потрібно, щоб ми були конструктивні і делікатні, щоб не зруйнувати важливі, дружні, сусідські відносини між Україною і Польщею».
Володимир Зеленський, журналістам після зустрічі
Навроцький, зі свого боку, оцінив розмову стриманіше. Він підтвердив, що порушував питання героїзації УПА, і визнав: порозуміння щодо історичних питань досягнуто не було. «Ми не йшли туди з надією, що вирішимо всі питання», — сказав він на пресконференції, додавши, що підтвердив польську позицію щодо УПА.
Гданськ: €10 млрд — але не зовсім інвестиції
Зеленський назвав конференцію з відновлення у Гданську успішною, посилаючись на інтерес польського бізнесу. Формально підстави є: Україна підписала близько 160 угод на суму понад €10 млрд. Польські будівельні групи Budimex, Polimex-Mostostal і AMW Sinevia вже формують консорціуми для участі в українських інфраструктурних тендерах.
Але економіст Олег Пендзін застерігає від надто оптимістичного прочитання цифр. До €10 млрд входять €3,2 млрд макрофінансової допомоги ЄС у рамках кредитної програми на €90 млрд — тобто гроші, які вже були заплановані. «Тобто говорити про якийсь інвестиційний прорив — точно ні», — зазначає він. За словами Пендзіна, ключовим обмеженням для приватного капіталу залишається безпекова ситуація: «Прямих інвестиційних угод немає, бо ключове питання — це безпека».
Це не знецінює самого формату URC, але означає, що реальний польський бізнес прийде в Україну не після конференції, а після того, як зміниться безпековий периметр.
Паралельна дипломатія
Поки президенти зустрічалися в Анкарі, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 3 липня у Варшаві запропонував польському колезі Радославу Сікорському пакет антикризових заходів: консультації між МЗС, зустріч істориків-експертів і залучення релігійних лідерів до двостороннього діалогу. За словами Сибіги, за останні півтора року у подоланні чутливих питань було досягнуто «значного прогресу» — хоча публічний конфлікт навколо УПА ставить це під сумнів.
Лідери домовились продовжити діалог і підтримувати тісні контакти. Керівник Офісу президента Кирило Буданов при цьому заявив, що пік ескалації між Україною та Польщею ще попереду.
Якщо Варшава пов'яже подальше розблокування двосторонніх відносин із формальним скасуванням указу про УПА — питання переходить із дипломатичного у внутрішньополітичне: чи готовий Київ відступити від рішення, яке підтримує значна частина українського суспільства?
