Про що йдеться
У інтерв'ю CNN президент Володимир Зеленський повідомив про розбіжності з президентом США Дональдом Трампом щодо порядку оформлення миру з Росією. Трамп, за інформацією Зеленського, вважає за доцільне підписати мирну угоду з Росією одночасно з угодами про гарантії безпеки від США та європейських партнерів — на одній великій церемонії. Українська позиція принципово інша: гарантії мають бути спочатку узгоджені й ратифіковані у Конгресі США.
Чого домагається Київ і чому
"Гарантії безпеки повинні бути спочатку узгоджені й ратифіковані Конгресом США. Це дасть українському народу впевненість, що вони зможуть покладатися на своїх союзників у майбутньому"
— Володимир Зеленський, Президент України
Сенс вимоги — перетворити політичні декларації на юридично підкріплені зобов'язання. Ратифікація в парламенті партнера (у випадку США — у Конгресі) створює механізми контролю, фінансування та правову основу для санкцій або допомоги у разі порушення домовленостей. Для українського суспільства це питання довіри: багато хто пам'ятає, як міжнародні гарантії в різних форматах губили силу або трактувалися по-різному.
Різниця в підходах: символ vs. гарантія
Публічний одночасний підпис на великій церемонії має потужний символічний ефект — це «момент завершення». Проте символ не замінює механізмів виконання. Експерти звертають увагу: без попередньої ратифікації документ може залишатися політичною зобов’язальною, але юридично складною для реалізації.
Контекст і джерела
Ключові факти, які треба пам'ятати:
- Інтерв'ю про розбіжності оприлюднено на CNN; Зеленський детально виклав позицію України щодо послідовності підписання.
- 10 лютого 2026 року посол США при НАТО Вітакер пов'язав відсутність підписаної угоди про гарантії з нерозв'язаним питанням територій у переговорах.
- У січні Зеленський говорив про можливість швидкого схвалення домовленостей щодо гарантій і відбудови в парламентах України та США.
- Сибіга повідомляв, що Україна отримала від США сигнал про готовність ратифікувати гарантії у Конгресі.
Що далі: сценарії і ризики
Найважливіше — перевести політичні декларації в законодавчі акти. Якщо гарантії будуть ратифіковані до чи одночасно з мирною угодою, це суттєво підвищить шанси на їх виконання. Якщо ж процес зведеться до урочистого підпису без чіткої правової імплементації, існує ризик, що після церемонії контрольні механізми будуть недостатніми.
Термінова порада для Києва: тримати фокус на двох речах — юридичній силі документів і прозорих механізмах фінансування та контролю. Партнери можуть прагнути символічного завершення війни; для України важливіше — щоб завершення стало надійним.
Висновок
Це не лише питання протоколу. Йдеться про те, чи стане мир для України твердою, правовою гарантією, а не епізодом у зовнішній політиці інших держав. Чи зуміють партнери перетворити декларації на закони та фінансові механізми — від цього залежатиме безпека мільйонів людей.
