Указом №901/2026 від 13 вересня президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про персональні економічні санкції проти своєї колишньої прессекретарки Юлії Мендель. Формально це той самий інструмент, який держава застосовує до олігархів і колаборантів — тільки цього разу об'єктом стала людина без відомого бізнесу чи активів в Україні, публічна фігура, яка після відставки з Офісу президента перетворилася на коментаторку для західної аудиторії.
Тим самим указом, а також №899/2026 і №900/2026, глава держави затвердив санкції щодо 20 суден російського тіньового флоту та щодо 29 громадян і 29 компаній, які допомагають війні — зокрема, підприємств корпорації "Ростех". Це та частина пакета, де економічний ефект очевидний: тіньовий флот возить нафту в обхід цінової стелі, а "Ростех" виробляє озброєння. Мендель у цьому переліку — виняток, що привертає увагу саме тому, що не вписується в логіку блокування грошових потоків.
Що фізично означають санкції для людини
Персональні економічні санкції в українському законодавстві — це насамперед блокування активів і заборона виводити капітал за межі країни, а також обмеження на торговельні операції та анулювання ліцензій, якщо вони є. Для держслужбовця чи бізнесмена це болісний інструмент. Для приватної особи, яка публічно живе за кордоном і заробляє інтерв'ю та виступами, реальний фінансовий ефект такого рішення в Україні мінімальний — його вага скоріше символічна та репутаційна, ніж бухгалтерська.
Мендель занесена в новий санкційний список із 10 осіб. Там її ім'я стоїть поруч з іншими пропагандистами, як-от "воєнною кореспонденткою" РФ Ізабеллою Ліберман, яка також нині є кандидаткою в Держдуму РФ; із головою культурно-туристичного російського фонду Євгеном Стрункіним, прокремлівським письменником Олегом Резепкіним чи працівниками пропагандистського онлайн-видання "Блокнот". Україна передасть усю інформацію партнерам для синхронізації санкцій у міжнародних юрисдикціях, додали в Офісі президента — а це вже питання не українських активів, а того, чи погодяться ЄС і США визнати колишню прессекретарку суб'єктом такого ж рівня загрози, як воєнні кореспонденти РФ.
Реакція Мендель
У Facebook Мендель прокоментувала рішення, наголосивши, що воно не змінює її позиції.
"Це не змінює моєї позиції, як і позиції мільйонів українців. Щоб вижити, Україні потрібен мир, а не чергова диктатура, навіть якщо це диктатура Зеленського", — написала вона.
За її словами, вона "здогадувалася" про можливість санкцій, а також знає про підготовку підозри в державній зраді за інтерв'ю американському пропагандисту Такеру Карлсону. Санкції проти себе як громадянки України вона назвала антиконституційними.
За кілька днів Мендель має виступати в Європарламенті — 16 вересня у Страсбурзі ультраправа партія Альтернатива для Німеччини організовує дискусію під назвою "Україна. Наважтеся на мир. Дипломатія, а не ескалація", яку Мендель раніше анонсувала у своїх соцмережах. Санкційний статус напередодні цього виступу виглядає не випадковим збігом у часі, а спробою держави публічно позначити межу між критикою і участю в майданчиках, які використовує проросійська пропаганда на Заході.
Юридична вразливість інструменту
Це не перший випадок, коли Зеленський підписує економічні обмеження проти громадян України. Юристи раніше пояснювали LIGA.net, що такі санкції можливі за законом, але залишаються вразливими до оскарження в судах. У травні цього року президент уже підписував санкції проти свого колишнього юридичного радника та ексголови ОП Андрія Богдана. РНБО також запроваджувала санкції проти бізнесменів Ігоря Коломойського, Костянтина Жеваго і Геннадія Боголюбова, екснардепа-зрадника Віктора Медведчука, ексрадника ОП Олексія Арестовича та п'ятого президента Петра Порошенка — останній оскаржує це рішення в суді.
Саме прецедент Порошенка показує головний ризик для держави: якщо суд визнає підстави для санкцій проти публічної особи недостатніми, під сумнів потрапляє весь механізм точкових указів проти українців. Питання тепер у тому, чи витримає рішення проти Мендель перевірку в суді — і чи наважиться хтось із підсанкційних оскаржити його раніше, ніж 16 вересня відбудеться захід у Страсбурзі.
