Удар по будинку — і слова про «вибори» у Москві
Президент Володимир Зеленський висловився про вибори не в кабінеті, а на місці, де після чергової російської атаки обвалився житловий будинок. Він заявив: Путін завдає ударів по українських містах, щоб демонструвати силу перед власними «виборами» в Росії. Така прив'язка — не риторична: виступ на руїнах надає слові вагу, яку прес-реліз не дає.
«Це у Путіна вибори, не у нас», — підкреслив Зеленський, відкидаючи саму ідею голосування під час воєнного стану. За українським законодавством, проводити вибори в умовах воєнного стану заборонено. Президентські вибори мали відбутися навесні 2024 року, але після повномасштабного вторгнення воєнний стан продовжується кожні 90 днів.
Чому це стало темою саме зараз
У грудні 2025 року тиск на Зеленського різко зріс із несподіваного боку. Президент США Дональд Трамп в інтерв'ю Politico заявив, що Київ «використовує війну, щоб не проводити вибори», і застеріг: «Це вже не демократія». Трамп раніше називав Зеленського «диктатором без виборів» — формулювання, яке Кремль використовує з 2024 року для обґрунтування тези про «нелегітимність» українського лідера.
«Я готовий до виборів — більше того, я зараз прошу, і заявляю про це відкрито, — щоб США допомогли мені разом із нашими європейськими колегами забезпечити безпеку для виборів».
Володимир Зеленський, 9 грудня 2025 року, у відповідь на заяву Трампа
Так Зеленський зробив несподіваний хід: погодився на вибори за умови, якої ніхто не може виконати прямо зараз — гарантій безпеки від США та союзників. За його словами, як повідомляє NBC News, за наявності цих гарантій і змін до законодавства Рада могла б підготувати процедуру за 60–90 днів.
Що відповів Путін — і в чому полягає маніпуляція
На щорічній прес-конференції 19 грудня Путін заявив, що Росія «готова розглянути» паузу в ударах по Україні в день голосування. Як повідомляє CNN, він сформулював це як «жест доброї волі» — при тому що Росія сама проводила «вибори» на окупованих українських територіях, де виборців до дільниць супроводжували солдати. Ці «вибори» міжнародна спільнота засудила як фарс.
Путін також поставив додаткову умову: дозволити голосувати мільйонам українців, які перебувають на території Росії та окупованих регіонів. За даними Wikipedia, він заявив, що Росія може «розглянути забезпечення безпеки» в день виборів в Україні — «принаймні утриматись від ударів углиб території».
Практичні перешкоди — не менші за юридичні
Навіть якщо парламент змінить закон, як пояснює CNN, логістичні виклики залишаються критичними:
- Понад 5,9 млн біженців за кордоном (дані ООН) і 4,4 млн внутрішньо переміщених — актуалізація реєстрів виборців потребує місяців.
- Лише 75% виборчої інфраструктури залишається придатною для використання.
- Правового механізму проведення виборів під воєнним станом не існує — Рада лише 26 грудня провела перше засідання відповідної робочої групи.
Опозиційні лідери — Петро Порошенко та Юлія Тимошенко — ще в березні 2025 року після консультацій із представниками США підтвердили: вони проти виборів під час війни. Опитування КМІС фіксує: 59% українців вважають, що вибори можливі лише після завершення війни.
Кому вигідна ця дискусія
Нарратив про «нелегітимного Зеленського» вигідний насамперед Москві: він розмиває відповідальність за агресію і створює привід уникати прямих переговорів. Трамп, відтворюючи цей меседж, об'єктивно підсилює кремлівську позицію — незалежно від намірів. Зеленський своєю відповіддю («готовий, якщо забезпечите безпеку») перевернув логіку: тепер питання не в тому, чи хоче він виборів, а в тому, чи готові США гарантувати безпеку під ракетами.
Якщо Вашингтон не надасть конкретних безпекових гарантій до кінця зими, дискусія про вибори залишиться інструментом тиску на Київ — а не реальним кроком до демократичного оновлення.
