Війна, оборона, фронт на Київщині та в Україні
Розслідування найбільшого екоциду в сучасній Європі вимагає комплексної експертизи 20 фахівців. Поки вона не завершена — жодних офіційних підозр за самим фактом катастрофи немає, хоча двом російським генералам їх уже оголошено за суміжними епізодами.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оприлюднив цифри концентрації російських військ у Південній операційній зоні — і ухвалив рішення про додаткове постачання техніки та боєприпасів на ці напрямки.
4 червня Зеленський оприлюднив відкритого листа Путіну з конкретними умовами миру. Кремль підтвердив отримання — але Пєсков заявив, що Путіну «доповідатимуть пізніше».
2 жовтня Україна повернула з російського полону 185 військових і 20 цивільних — 69-й обмін із початку повномасштабного вторгнення. Серед звільнених — захисники Маріуполя, Азовсталі та Чорнобильської АЕС, більшість провела в неволі з 2022 року.
Вранці 5 червня на сортувальному терміналі «Нової пошти» в Оболонському районі Києва вибухнула посилка — загинув співробітник Іван Жарий. СБУ відкрила справу за статтею про теракт із загибеллю людини.
Вранці 5 червня у сортувальному центрі поштового оператора в Оболонському районі Києва вибухнула посилка — загинув працівник, двоє поранені. Київська міська прокуратура кваліфікувала подію як терористичний акт, слідство веде СБУ.
Під час огляду посилки у сортувальному центрі загинув 59-річний чоловік, ще двоє поранено. Слідчі ГУ СБУ вже відкрили провадження — і це другий подібний вибух на київській пошті менш ніж за рік.
Рятувальники завершили розбір завалів у п'ятиповерхівці в Шевченківському районі Києва й виявили фрагменти тіла жінки, яку вважали безвісти зниклою. Загальний рахунок загиблих від удару 24 травня — троє, усі жертви знайдені в одному будинку.
Рятувальники ДСНС деблокували тіла двох загиблих жінок і демонтували 165 кв. м залізобетону. Загальний рахунок атаки на столицю — 92 поранених, пошкодження на 49 локаціях.
Зустріч 20 листопада відбулася не через дипломатичний оптимізм, а на тлі гострої внутрішньої кризи — корупційного скандалу в «Енергоатомі» й ультиматумів щодо відставки Єрмака. Зеленський окреслив умови виходу з гарячої фази, але питання про механізми їх реалізації залишив відкритим.
Удар у ніч на 24 травня пошкодив понад 300 об'єктів у столиці — рекорд за масштабом руйнувань від початку повномасштабного вторгнення. Двоє загиблих, 91 постраждалий, найважча ситуація — у Дарницькому районі, де досі розбирають завали.
Через добу після одного з найбільших ударів РФ по Києву — 600 дронів, 90 ракет, «Орєшнік», 4 загиблих — міністр закордонних справ показав дипкорпусу знищений квартал і зажадав більше ППО для України.
Ніч на 23 червня — одна з найруйнівніших атак на Київ за останні місяці. Ракетний удар по житловій багатоповерхівці знищив цілий під'їзд; серед дев'яти загиблих — 11-річна дівчинка та її мати.
Рятувальники зафіксували пошкодження на 49 локаціях у різних районах столиці. Серед загиблих — дві жінки.
Росія завдала одного з найбільших ударів по столиці за час повномасштабної війни — 690 засобів нападу, серед яких балістична ракета «Оресник». Два загиблих, 87 поранених і 300 зруйнованих та пошкоджених об'єктів тільки в Києві.
У ніч на 24 травня Росія завдала одного з наймасштабніших ударів по столиці — балістика, крилаті ракети, понад 600 дронів. МВС показало, що відбувалося всередині зруйнованих будинків у перші хвилини після вибухів.
Ніч на 24 травня стала найбільшою за кількістю пошкоджених культурних об'єктів Києва за всю повномасштабну війну. Серед руїн — музей, відреставрований коштом держави та відкритий у квітні.
Ввечері 23 травня Зеленський оприлюднив розвідувальні дані про підготовку комбінованого удару з «Орєшніком» і закликав реагувати на тривоги. Вночі ракета вже лежала в Білоцерківському районі.
Вночі 27 грудня Росія завдала одного з найбільших комбінованих ударів 2025 року — 519 дронів і 40 ракет. Київ отримав влучання в житлові будинки, гуртожиток НАУ та будівлю Міносвіти; третина міста залишилась без тепла.
Вночі 24 травня Росія вдарила балістичною ракетою «Орєшнік» по Білій Церкві — за 80 км від Києва, якому зруйнувала кілька районів іншими засобами. Це вже третє бойове застосування зброї, яку Кремль називає невразливою.
Дар'я Слєсаренко втратила весільне вбрання в пожежі після удару РФ по Шевченківському району Києва — і отримала десятки пропозицій від жінок, які готові віддати власні сукні. Особиста втрата стала точкою збирання колективної пам'яті про те, що залишила війна.
1 травня Білогородська сільська рада провела чергову сесію. Розпочалася вона з вручення ордена дружині і сину загиблого Захисника — і це задало тон усьому засіданню.
Редакція RazomUA представляє цикл документальних програм «Вчимося жити далі» — живі свідчення родин загиблих захисників, які зберігають пам'ять і продовжують жити далі. Це не просто інтерв'ю. Це національний архів, який неможливо переписати.
3 квітня на Харківщині загинув 37-річний Вадим Рибалко з Ворзеля — селища, яке у 2022 році саме пережило російську окупацію. Він пішов на фронт добровільно тричі і так і не повернувся додому до дружини та трьох дітей.
25-річний безробітний із Бучанського району спочатку виконував «тестові» завдання куратора — підпал залізничної інфраструктури — і лише після цього отримав завдання підірвати військкомат. Такий алгоритм вербування СБУ фіксує системно.
24 лютого 2022 року полковник Віктор Кузьмін зустрів на бойовому посту на Луганському напрямку. Він загинув під ракетним ударом, але врятував підлеглих. Його дружина Вікторія подала петицію до Президента України з проханням присвоїти чоловікові найвище державне звання — Героя України (посмертно).
Спецоперація «Енігма 2.0» розкрила схему, де виконавці замахів маскувались під доставщиків їжі, а куратора завербували просто у в'язниці на території Росії.
Тетяна Косян підписала контракт 26 лютого і загинула 23 березня, рятуючи поранених. Її смерть — один рядок у статистиці, але за ним — вибір жінки, яка пішла на війну добровільно.
Справа про службовця, який самовільно залишив частину й ошукав родину мобілізованого, — приклад, як страх мобілізації перетворюється на бізнес для шахраїв. Чому це важливо для безпеки родин і довіри до інститутів?
Кампанія з добровільного декларування в Бучанському районі набирає обертів — цифри дають змогу оцінити, наскільки ефективно правоохоронці переводять арсенали під контроль держави і зменшують ризики для громади.