Війна, оборона, фронт на Київщині та в Україні
Масована нічна атака РФ вивела з ладу електромережі — що вже сталося, хто працює на відновлення і чому різняться офіційні та комерційні підрахунки.
Ракетно‑дронова атака пошкодила критичну інфраструктуру: теплопостачання, водопровід і метро постраждали. Розбираємося, що стосується кожного киянина та як швидко можуть відновити послуги.
Повернення гурту — не просто музична подія. Новий трек увійшов до альбому HELP(2), усі доходи від якого спрямовують у фонд War Child — важливо зараз, коли число дітей, охоплених війнами, зросло вдвічі.
Станом на 18:00 23 січня ще 1 200 багатоповерхівок у столиці залишаються без центрального опалення. Повторні підключення після атак 9 та 20 січня уповільнюють відновлення й підсилюють навантаження на енергосистему — розбираємо, що це означає для киян.
Після атак 9 і 20 січня в Києві досі без теплопостачання 1 940 будинків. Розбираємо, які райони найбільше постраждали, що вже зробили комунальники і чому це має значення для містян цієї зими.
Водолази ДСНС у мороз до −15 °C провели підводну спецоперацію на пошкодженій обстрілом ТЕЦ. Шість діб діяльності рятувальників дозволили відновити ремонтні роботи та знизити ризик масштабних відключень тепла й електроенергії в столиці.
Після атак РФ та через екстрені відключення електроенергії близько 3 тис. багатоповерхівок у столиці залишаються без опалення. За ніч підключили 227 будинків — пояснюємо, що саме сповільнює відновлення і чого чекати далі.
Сьогодні вночі почнуть подавати тепло у будинки, які двічі залишалися без опалення після обстрілів. Пояснюємо, чому це триватиме ~48 годин і що важливо знати кожному киянину.
СБУ та Офіс Генпрокурора викрили корупційну мережу, де посадовець продавав «вивільнення» від служби по $15–20 тис. — це підриває мобілізаційну систему та безпеку на фронті.
Після атак 9 січня з Києва виїхали близько 600 тисяч людей — не лише через страх, а через зруйновану інфраструктуру. Розбираємо, що це означає для безпеки, життя в місті й наступних кроків влади та партнерів.
Вечірнє звернення президента: масштабні відключення в столиці, тисячі будинків без тепла та доручення щодо посилення захисту Запоріжжя. Аналізуємо, чому це важливо і які рішення вже в роботі.
Скасування концерту, запланованого на 22 лютого перед річницею повномасштабного вторгнення, стало результатом офіційного звернення Посольства України в Німеччині та занепокоєння української громади. Розбираємо, чому це більше, ніж окремий концерт.
Після нічного удару 4000 із 5635 будинків залишаються без опалення — це близько 33% житлового фонду Києва. Чому проблема повертається і що це означає для мешканців міста — коротко та по суті.
Внаслідок нічної атаки РФ по енергетичній інфраструктурі у Києві та низці областей десятки тисяч людей залишилися без тепла і води. Пояснюємо масштаби, реакцію держави та що це означає для мешканців.
20 січня внаслідок ворожих обстрілів на лівому березі Києва виникли пожежі й смог. Частина стаціонарних приладів моніторингу не працює — пояснюємо, яку реальну загрозу це несе для здоров'я та які практичні кроки варто зробити сьогодні.
Нічна атака рф по енергооб'єктах залишила 173 тисячі родин у столиці без електрики. Пояснюємо, чому оголосили про злив систем опалення, де ситуація найгірша і що робити мешканцям просто зараз.
Київ реагує на наслідки російських ударів: частина метро працює в коригованому режимі. Ми коротко пояснюємо, як це вплине на поїздки та кому варто планувати маршрут заздалегідь.
Після нічного удару по столиці — перебої з електрикою, водою та опаленням. Пояснюємо, кого це торкається і коли чекати відновлення послуг.
Уранці Харків зазнав кількох ворожих влучань у Слобідський район. Місцева влада констатує загрозу для міста, а зведення ППО показує значну частку знешкоджених безпілотників. Розбираємо, що це означає для безпеки Харкова й країни.
Через пошкодження енергомережі внаслідок обстрілів місто змушене зменшити кількість потягів. Розповідаємо, чому це сталося, що робить влада і як запланувати поїздки без зайвої метушні.
Прем'єрка Юлія Свириденко повідомила УНН: після ночі ударів енергосистема столиці переходить із аварійних режимів на планові графіки. Розбираємо, що це означає для світла, тепла та графіків відновлення.
Фахівці «Київтеплоенерго» відновили подачу тепла для 1 083 багатоповерхівок у Подільському, Оболонському та Дарницькому районах після нічного обстрілу. Роботи тривають — загалом без опалення залишалися майже 6 тисяч будинків.
Під час нічної атаки на місто охоронець підземного паркінгу обмежив доступ до захисної споруди — поліція оперативно втрутилась. Це не лише правопорушення, а й нагадування про те, що безпека залежить від дій кожного.
Після нічного масованого обстрілу столиця повернула критичну інфраструктуру в роботу. Пояснюємо, що вже зроблено, чому спускали воду з систем опалення та що це означає для мешканців.
Після нічного обстрілу КМДА підтвердила здренування води з будинкових систем — стандартний захід при морозі, спрямований захистити мережі. Розбираємо, чому так роблять, який масштаб пошкоджень і що робити мешканцям.
Прокуратура Києва ідентифікувала чотирьох загиблих після нічної атаки РФ; 26 поранених, серед них рятувальники та медики — що це означає для безпеки міста.
Масована нічна атака РФ вивела з ладу ключові об'єкти інфраструктури столиці: опалення, вода та електрика постраждали сотні тисяч киян. Пояснюємо, що сталося, які наслідки і що робити вже зараз.
Після масованого обстрілу енергосистема лівого берега перейшла в режим екстрених відключень. Енергетики працюють над відновленням, пріоритет — лікарні, вода й радіозв'язок; впливає на метро та наземний транспорт. Розбираємося, чому це сталося і що робити мешканцям.
КМДА попереджає: у разі похолодання та можливих обстрілів інфраструктури місто переходить на посилений режим роботи. Чому це стосується кожного киянина — коротко та з конкретними кроками.
Міністерство культури оприлюднило детальні цифри руйнувань за 2025 рік і загалом від початку повномасштабного вторгнення. Це не лише статистика — це втрата громадських просторів, бібліотек і музеїв, без яких відновлення країни буде складнішим.